Рефераты
Видео уроки
ВУЗы Украины
Мир
Рефератов
Рефератов
Отзывы о ВУЗах
Каталог одежды
Клиники Киева
|
Большая база бесплатных русских и украинских рефератов
Доклады, сочинения, контрольные работы, экзаменационные билеты и шпаргалки/шпоры Коллекция курсовых и дипломных работ для студентов |
Рефераты по Аудіт
Реферат Страхування
Гуманітарний інститут
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з страхування
Студент ІІ-го курсу
сп. менеджмент
Тарас Гетьманчук
КИЇВ - 1999
Зміст
1. Які права і обов’язки є у страховика і страхувальника? 2
2. Розкрийте процедуру перестрахування і співстрахування. 3
3. Назвіть страхові ризики із сфери підприємництва. 4
Які права і обов’язки є у страховика і страхувальника?
Згідно з нормами Декрету «Про страхування», страховик зобов’язаний:
1) ознайомити страхувальника з умовами страхування;
2) як тільки стане відомо про настання страхового випадку, негайно вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальнику;
3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу), пені, розмір яких визначається умовами страхування, або за згодою сторін;
4) відшкодовувати збитки, завдані страхувальнику при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;
5) за заявою страхувальника у разі проведення страхових заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна, переукласти з ним договір страхування;
6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Умовами договору страхування можуть бути також інші передбачені обов'язки страховика.
В свою чергу страхувальник зобов'язаний:
1) своєчасно робити страхові платежі;
2) при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;
4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. У разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового страхування, права і обов'язки страхувальника переходять до особи, яка одержала це майно в спадщину.
В інших випадках права і обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина або юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачене договором страхування.
У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права і обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.
Якщо в період дії договору страхування страхувальник втрачає права юридичної особи внаслідок реорганізації, то права і обов'язки, що випливаюгь з договору страхування, переходять до правонаступника страхувальника за згодою страховика.
Якщо в період дії договору страхування страхувальника-громадянина визнано судом недієздатним або таким, у якого обмежена дієздатність, то права і обов'язки страхувальника переходять до його опікуна або піклувальника. При цьому дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з часу втрати або обмеження дієздатності.
Страховик має право відмовити у виплаті страховик сум (страхового відшкодування) у випадку, коли мають місце:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням громадянського обов'язку або захисту майна, життя, здоров'я, честі та гідності громадян. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування;
4) отримання страхувальником відповідного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної за заподіяне;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних :на це причин або створення страховиком перешкод у вивченні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законодавчими актами.
Умовами договору страхування можуть бути назначені інші обставини для відмови у сплаті страхових гум, якщо це не суперечить законодавству України.
Рішення про відмову у виплаті страхових сум приймається страховиком та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.
Відмова страховика у виплаті страхових сум може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
1. Розкрийте процедуру перестрахування і співстрахування.
В основі перестрахування — договір, у відповідності з яким одна сторона — страховик — передає повністю чи частково страховий ризик (групу страхових ризиків певного виду) іншій стороні — персстраховику. Він, в свою чергу, приймає на себе зобов'язання відшкодувати страховику відповідну частину виплаченого страхового відшкодування.
Сама операція, пов'язана з передачею ризику, називається цедируванням ризику, або перестраховочною цесією. В цьому зв'язку страховика, що передає ризик, називають цедентом, а перестраховика, який його приймає,— цесіонарієм.
Можлива і передача ризику, що прийнятий даним перестраховиком від цсдента, повністю або частково іншому страховому товариству. Наступна передача перест-раховочного ризику називається ретроцесією, а страхова компанія, яка передає ризик в перестрахування третьому учаснику, ретроцедентом. В свою чергу, страхове товариство, що приймає ретроцедируваний ризик,— ретроцесіонарієм.
Договір перестрахування має декілька специфічних ознак, що випливають з особливостей угоди перестрахування. Однією з них є принцип відшкодування, згідно якому перестраховик зобов'язаний виплатити цеденту відшкодування пропорційно долі участі, але лише в тому випадку, якщо цедент виплагив належне відшкодування застрахованому.
Принцип доброї волі виражається в тому, що страхувальник зобов'язаний повідомляти страховика до укладення договору страхування і на протязі всього строку його дії про всі суттєві обставини ризику, які стосуються об'єктів страхування, а також ступеня загрози цим об'єктам з боку стихійного лиха.
Аналогічні обставини витікають з операцій перестрахування. Цодснт зобов'язаний надати перестраховику повну й достовірну інформацію про цедируваний ризик. Ця обстопини мас особливе значення для підтримання довгострокового співробітництва перестраховика з цедентом.
Елементами договору перестрахування є ризик, страховий іілппж, страхове відшкодування, тощо.
Об'єктом перестрахувальник операцій є майнова ситуація й даному страховому товаристві, що виступає в ролі цсдснта. Перестраховик не має ніяких прав чи обо-в'язкіи, що витікають з укладених цедентом договорів страхування. Разом з тим, застрахований не має нічого спільною з операціями перестрахування, які підписані цедентом відносно передачі ризиків. Страховик не зобов'язаний повідомляти страхувальника про свій намір перелити взяті ризики повністю або частково в перестрахування.
2. Назвіть страхові ризики із сфери підприємництва.
Страхування тісно пов'язане з підприємницькою діяльністю, яка неможлива без ризику. При допомозі страхування створюються деякі фінансові гаранти стабільності й прибутковості виробництва. У випадку настання різного роду несприятливих ситуацій, в які рано чи пізно певною мірою потрапляє кожна підприєм
