Рефераты по Екологія

Негативний вплив нафти та нафтопродуктів

Скачать реферат

Сучасний рівень цивілізації і технології був би немислимий без тієї дешевої і рясної енергії, що надає нам нафта. Нафта, крім того, служить сировиною для нафтохімічної промисловості, що робить пластмаси, синтетичні волокна і безліч інших органічних сполук. Перед тим як розглянути усі можливі негативні сторони впливу нафти і нафтопродуктів варто описати загальні обсяги нафтової та нафтопереробної промисловості, щоб збагнути масштаби проблеми.

Завдяки вдалим інноваціям сукупна величина доведених світових нафтових запасів до 1997 року виросла в статистиків на 60% у порівнянні з 1985 р.. На 1 січня 1998р. доведені запаси нафти (без газового конденсату) за даними журналу Oil&Gas Journal оцінюються приблизно в 170 млрд.т., з яких ѕ зосереджено в країнах закордонної Азії. Тільки 6 країн світу мають запаси нафти, що перевищують 10 млрд. тонн: Саудівська Аравія 43.18 млрд.т., Ірак 18.7, ОАЕ 15.98, Кувейт 15.81, Іран 15.47, Венесуела 11млрд. т.

З республік СНД Молдавія не має запасів нафти, а Таджикистан, Вірменія, Грузія і Киргизія мають запаси, що не перевищують 15 млн.т. Серед республік СНД найбільші запаси мають РФ (19481 млн.т.) і Казахстан (2104 млн.т.). Потім стоять Азербайджан (460), Туркменія (264), Узбекистан (253).

Бурхливий ріст нафтової промисловості ( у 1980-2000 рр. видобуток нафти збільшувався на 15 млн. тонн у рік) привів до зміни співвідношення між потенційними (категорії З2, Д1, Д2) і розвіданими (категорії А, У, З1), що скоротилися, особливо на старих родовищах. На сьогоднішній день основні запаси нафти мають невигідне місце розташування, тому доставка добутої нафти до споживача обходиться дуже дорого. Тому поряд з новими районами велика увага приділена пошукам нафти в районах діючих промислів європейської частини.

Видобуток нафти, включаючи газовий конденсат, млн. т.

Як видно з таблиці, у всіх республіках СНД, за винятком Узбекистану, видобуток нафти поступово падає. За рівнем видобутку РФ знаходиться на 3 місці у світі (після Саудівської Аравії і США). Серед республік СНД самі себе забезпечують сирою нафтою РФ, Казахстан і Азербайджан. У найближчі 5-8 років Республіка Казахстан розраховує ввійти в першу десятку 98 нафтовидобувних країн світу, за рахунок розробки родовищ Каспійського морячи (проблеми каспійської нафти будуть розглянуті далі). Також із запасами Каспію зв'язується майбутнє Азербайджану і Туркменістану. При цьому Азербайджан має намір не тільки добувати нафта, але і займатися транзитом казахстанської нафти, знову ж добутої на Каспії.

Експорт нафти і нафтопродуктів, млн. т

1/3 нафти, експортованої в країни СНД, поставляється в Україну. Потреба України в нафтопродуктах за різними оцінками 24-28 млн. т у рік. За рахунок імпорту вона задовольняє потребу в нафті (нафтопродуктах) на 80-90%.

Обсяг транспортування нафти підприємствами

Держнафтогазпрому України, млн. т

До 2000 року планується довести річний видобуток до 5 млн.т у рік. У Херсоні, Лисичанську, Кременчуці й Одесі на привізній нафті працюють НПЗ ( + НПЗ у Дрогобичеві).

Одна з основних проблем нафтовидобувної галузі - це високий ступінь вироблення легкодоступних родовищ ( порядку 45% ). Рішення цієї проблеми складається в залученні сучасних технологій, що дозволить підвищити рівень нафтовіддачі шарів. Підвищення нефтеотдачи (при постійному рівні видобутку) приведе до збільшення термінів експлуатації родовищ.

У перспективі передбачене транспортування по трубопроводах усієї нафти, мається на увазі створення регіональних систем магістральних нафтопродуктопроводів і розводящої мережі до нафтобаз і автозаправних станцій. Але ці плани відносяться до таки віддаленого майбутнього. Зараз же по вантажообігу трубопровідний транспорт стоїть на першому місці. Довжина нафтопроводів складає 66000 км (для порівняння в США - 325000 км). У зв'язку з тим, що нафтовидобуток зосереджений у віддаленні від місць переробки і споживання, здавалося б, що велика увага повинна приділятися стану нафтопроводів, але не проходить і місяця, щоб ми не почули про чергову аварію і наступної за нею екологічній катастрофі ( правда, поки місцевого масштабу). Але, побачивши цифри, легко зрозуміти, чому відбуваються аварії.

Тривалість експлуатації нафтопровідної системи

Причини відмовлень на магістральни нафтопроводах

Нафтопреробка

Світовий енергетичний баланс 20 століття.

Розміщення основних запасів нафти не збігається з розміщенням населення, виробництвом і витратою палива й енергії. Близько 9/10 запасів мінерального палива (у тому числі нафти) і понад 4/5 гідроенергію знаходиться в східних районах, тоді як приблизно 4/5 загальної кількості палива й енергії споживається в європейській частині країни.

Розміщення нафтопереробної промисловості залежить від розмірів споживання, техніки переробки і транспортування нафти, територіальних співвідношень між ресурсами й обсягами споживання рідкого палива. В даний час переробка наблизилася до районів споживання. Вона ведеться уздовж трас нафтопроводів, а також у пунктах з вигідним транспортно-географічним положенням .

Економічно більш вигідне наближення нафтопереробної промисловості до місць споживання:

скорочуються перевезення мазуту, олій і інших грузлих нафтопродуктів;

транспортування сирої нафти економніше, чим транспортування її похідних;

розміщення нафтопереробних виробництв стає повсюдним.

Розвиток нафтової, а також нафтопереробної промисловості обумовлюється доцільністю використання нафти в основному для виробництва моторних палив і хімічної сировини. Як енергетична сировина більш ефективним є природний газ, тому що еквівалентна кількість його вдвічі дешевше нафти.

Розміщення галузей і виробництв нафтохімічної промисловості знаходиться під сукупним впливом різних факторів, серед яких найбільшу роль грають сировинний, топливно- енергетичний і споживчий.

Промисловість полімерних матеріалів.

Органічний синтез спирається на могутню і розповсюджену сировинну базу, що дозволяє розвивати виробництво практично в будь-якому економічному районі. На перший план вийшло нафтогазову сировину, з якого виробляється майже весь синтетичний каучук, що переважає частина пластичних мас і значна кількість волокон. Ресурси цієї сировини представлені: побіжними нафтовими газами, природними газами і вуглеводнями нефтепереработки. Сфера виробництва синтетичних матеріалів територіально помітно розширилася, охопивши не тільки місця видобутку нафти і газу, але і райони, що одержали зв'язок із джерелами сировини в результаті створення мережі нафтопроводів (Центральний, Донецко-Приднепровский і ін.)

Промисловість синтетичних смол і пластичних мас заснована на побіжних нафтових газах і вуглеводнях нефтепереработки.

Державним департаментом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України у зв’язку з підвищенням екологічної безпеки галузі та охорони праці у 2001 році були подані пропозиції 25 науково-виробничих підприємств та організацій щодо фінансування за рахунок коштів Державного бюджету у 2002 році науково-дослідних робіт в обсязі 51 млн. 959 тис. грн.

Зусилля потужного наукового та інтелектуального потенціалу галузі (УНТА, 17 інститутів), що використовується далеко не повністю, спрямовані на пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу та подальший розвиток нафтогазової промисловості України, з них:

реалізація Національної програми "Нафта і газ України до 2010 року";

реалізація Державної програми "освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектору Чорного і Азовського морів";

реалізація Державної програми "Створення та організація виготовлення бурового, нафтопромислового, нафтопереробного устаткування і техніки для будівництва нафтогазопроводів з науково-технічною частиною на період до 2010 року" та відповідного освоєння серійного виробництва машинобудівними заводами нових конкурентоздатних імпортозамінюючих видів обладнання для буріння свердловин, видобутку, транспорту та переробки нафти і газу;

реалізація Державної програми "Програма заходів щодо подолання соціально-економічних та техногенних наслідків довготривалого нафтовидобування в Бориславському нафтопромисловому районі на 1997-2000 роки";

розробка та впровадження нових методів інтенсифікації видобутку нафти і газу та підвищення нафтогазоконденсатовіддачі продуктивних горизонтів з метою більш повного і ефективного використання розвіданих запасів нафти і газу;

реалізація програми "Високонадійний трубопровідний транспорт".

Технічне переозброєння галузі передбачає:

продовження технічної реконструкції нафтопереробних заводів щодо поглиблення переробки нафти;

подальше розгортання промислових досліджень з метою підвищення віддачі нафтопромислових пластів як старих, так і нових родовищ;

діагностичні обстеження технічного стану лінійної частини магістральних нафтогазопроводів, їх ремонт та реконструкція, заміна газоперекачувальних агрегатів на більш сучасні з підвищеним коефіцієнтом корисної дії і забезпечення на цій основі