Рефераты
Видео уроки
ВУЗы Украины
Мир
Рефератов
Рефератов
Отзывы о ВУЗах
Каталог одежды
Клиники Киева
|
Большая база бесплатных русских и украинских рефератов
Доклады, сочинения, контрольные работы, экзаменационные билеты и шпаргалки/шпоры Коллекция курсовых и дипломных работ для студентов |
Рефераты по Фінанси
Лізинг як метод інвестування основних фондів в Україні
Кіровоградський державний технічний
університет
Економічний факультет
Кафедра : Фінансів та планування
Курсова робота з предмету
інвестиції на тему :
Лізинг як метод інвестування основних
фондів в Україні
Виконав: студент
групи ФК-97-2
Москаленко В.М.
Перевірив:
Кіровоград КДТУ- 1999р
План :
Вступ.
Розділ1.Сутність поняття лізингу.
1.1.Поняття лізингу.
1.2.Форми лізингу,субўєкти і обўєкти лізингових відносин.
1.3.Лізинговий договір.
1.4.Особливість лізингу і оренди.
Розділ2.Стан лізингу в сучасних умовах розвитку економіки України.
2.1.Ефективність лізингу.
2.2.Проблеми лізингових відносин.
Розділ3.Майбутній розвиток лізингу.
Висновки.
Література.
Додатки.
Вступ.
Процес переходу к ринковим відносинам,повўязаний з вирішенням протиріч в розвитку економічних структур,заставив шукати нові шляхи вирішення поставших питаннь.
Орендні операції зайняли в ньому одне з найважливіших місць,а ра-зом з ним все частіше почало підійматися питання о лізингу.
В наш час широке використання лізингу стає дуже потрібним,виходя-чи з техніко-економічних предпосилок і формующійся державної полі- тики в майно у виробника,фінансує його,здійснює технічне обслугову- вання наданих в оренду засобів праці.
Для розвитку лізингу існують такі предпосилки-історичні,соціально-економічні,научні,юридичні.Докладнішу інформацію дивись в додатку (Таблиця№1).
Лізинг предстявляє собою специфічну,доповнюючу форму перспекти-вного фінансування капіталовкладеннь,альтернативного банківському кредитуванню,і предполагає використання своїх власних фінансових ресурсів.Він дає можливість всім субўєктам господарювання одержу- вати необхідні машини і обладнння без значних єдиночасовихвитрат а також немати проблем зстарінням засобів виробництва.Лізинг –є найперспективнішою формою оренди,яка широко застосовється в західних країнах,тобто це –довгострокова оренда машин,устаткуван-ня.Вона являє собою по суті новий спосіб фінансування й активізації збуту,що грунтується на збереженні права власності на товар за орендавцем. Механізм даної форми оренди полягає в тому , що компанія-орендавець спеціально закуповує для конкретного орендаря на його прохання повўязані з тим,що він дає можливість швидко пере-ходити на нову технічну базу,не вимагає значних одноразових затрат дає змогу звільнитися від обслуговування і зусередити всі зусилля на ефективному використанні нової техніки.Стрімкий розвиток лізингу у країнах з ринковою економікою пояснюється передусім необхідністю активізації інвестиційної політики.
Комплексна робота щодо розвитку лізингу проводиться і в Україні.
В 1991р. функціонувало понад 200 підприємств,які надавали в у тимчасове користування різні засоби праці.Певний досвід роботи у цьому напрямі вже нагромаджений Республіканським комерційним центром. Це –орендне підприємство,метою якого є всебічне сприяння формуванню ринку засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів.
Розділ1. Сутність поняття лізингу.
1.1. Поняття лізингу.
В лізингових відносинах зўявився перелік питань ,котрі не були врегульовані чинним законодавством,що визвало деякі складнощі при заключенні лізингових договорів,це і стало первопричиною приняття Верховною Радою Закону ўўПро лізингўў від 16 грудня 1997р. Це послу-жило створенню правової основи лізингових договірних операцій.
Самим важким питанням являється визначеннян правової природи договору лізингу ,а це можливо при виявленні чітко визначених ознак цього договору,котрі виокремлювали б його від інших договорів.
Та обставина,що договором лізингу охватується разнородні відно-сини ,не виникає сумнівів,оскільки це визначається з роду предписань Закону. Тобто в ст.№1 Закону дано поняття лізингу,котрий розглядає-ться як підприємницька діяльність,направлена на івестування власних або запозичених фінансових засобів визначена в наданні лізиногода- вачем в виключне користування на визначений термін лізингоодержу- вачу майна,котре являється власністю лізиндавача або купується їм в у власність за дорученням і согласованності з лізингоодержувачем пе- ріодичних лізингових платежів.
1.2. Форми лізингу,субўєкти і обўєкти лізингових відносин.
В законі в ст.№4 визначені види і форми лізингу.
По договору фінансового лізингу лізиногодержувач приймає на себе зобовўязання,повўязані з правом власності на матеріальні цінності і відповідальність за ризик їх можливої гибелі.
Фінансовий лізинг,право користування матеріальними цінностями розповсюджується на строк неменш 60% строка їх повної амортизації,а також передбачає подальшу передачу права власності лізингоодержувачу або по закінченні договору лізингу його викуп по залишкової вартості.Між тим,тут проявляється договірна форма фінансово- підприємницької лізингової діяльності.Цю діяльність потрібно розглядати іменно таким чином –як фінансовий лізинг,який проявляється в сумі возміщення вартості обўєкту лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору лізингу.
Фінансовий лізинг поділяється на :
? лізинг в обслуговуванні;
? ліверидж лізинг;
? ўўу пакетіўў;
Лізинг з обслуговуванням являє собою поєднення фінансового лізингу
з обслуговуванням з договором підряду та передбачає надання цілого
ряду послуг,повўязаних з утриманням на обслуговування та утриман-ня зданого в оренду обладнання.
Ліверидж лізинг –особливий вид фінансового лізингу.У цій угоді більша частка (за вартістю)обладнення,що здається в оренду, бере-ться внайми у третьої сторони –інвестора .У першій половині строку оренди здійснюються амортизаційні відрахування по орендованому обладнанню та виплата відсотків за взятую позикою на його прид-бання,що знижує оподаткований прибуток(доход) інвестора та ство-рює ефект відстрочки податку.
Лізинг ўўу пакетіўў -система фінансування підпиємства,при якій будів-лі та споруди надаються у кредит,а обладнання здається орендареві за угодою оренди.
За методами фінансування існують :
? терміновий лізинг,при якому здійснюється одноразова оренда майна;
? поновлювальний лізинг,при якому договір продовжується по закін-ченню першого строку контракту.
Стосовно орендованого майна лізинг поділяється на :
? чистий лізинг,коли додаткові видатки з обслуговування орендо-ваного майна покладаються на орендаря;
? повний лізинг,при якому орендар бере на себе всі видатки з технічного обслуговування зданого в оренду обладнання.
Розвиток лізингових стосунків може здійснюватися шляхом здачі в оренду цілих промислових підприємств,що викликає застосування ро-здільного лізингу.Він характеризується широкомаштабністю та наяв-ності більшої кількості фінансово-кредитних відносин при виконанні угод.
Роздільний лізинг –це ускладнений варіант фінансового лізингу,який передбачає участь в угоді кількох компаній та фінансових установ.Роздільний лізинг використовується в тому випадку,коли лізингодавець фінансує лише частину технічних засобів,а інша части-на сплачується позиками інших учасників.Власником цього комплексу технічних засобів залишається лізингодавець,за яким зберігається право отримання податкових пільг по лізингу.
Оперативний лізинг –характеризується тим,що лізингоодержувач по своєму заказу отримує в платне користування від лізингодавача обўє-кту лізингу на строк неменш строка,в період якого амортизується 90% вартості обўєкту лізингу,визначеной в день заключення договору.По закінченні договірного строку ,договір може бути продовжен або обўєкт лізингу може бути повернутий лізингодавачу,або передан повторно в користування іншому лізингоотримувачу по самостійному договору лізингу.
Оперативний лізинг має такі особливості :
? орендодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від одного лізингоотримувача;
? строки оренди не охоплюють повного фізичного зносу майна;
? ризик збитків від псування або втрати майна лежить головним чи-ном на лізингодавачі;
? по закінченні встановленого строку майно повертається лізингода-вачу.
Обернений лізинг –розлядається як договір лізингу,передбачаючий придбання лізингодавачем майна у власника і подальшу передачу цього майна в лізинг.В цій операції лізинго-підприємницька діяльність обхватує дві групи рознорідних відносин:
?куплі-продажу майна;
?передачі цього майна у користування;
Лізингодавач купляє майно у його власника,а потім передає йому майно в лізинг.Якщо не було б договору лізингу,то субўєкти названих відносин повинні були б заключати два самостійних договорів: куплі-продажу і оренди.Однак,в цьому нема необхідності,так як договір лі-зингу охватує разнородні відносиниі в змішаному договорі вирішують-ся всі основні питання.З цього приводу обернений лізинг потрібно розглядати як самостійний вид (а не форму) лізингу.Оперативний лі-зинг розподіляється на рентинг і хайринг.Рентинг –це короткострокова оренда майна від одного дня до одного року.Хайринг –середньостро-кова оренда майна від 1-3 років.
Говорячи про лізинг треба вияснити що таке обўєкти і субўєкти лізингу. Згідно з ст.№2 закону обўєктами лізингу може бути будь-яке рухоме майно яке відноситься до основних засобів,у тому числі продук-ція,вироблена державними підприємствами (машини, обладнання), яким дозволено до вільного обертання на ринку і в відношенні якого нема обмежень о передачі його в лізинг.
Субўєкти лізингу –це лізингоодежувач,продавець власного майна (ст.№3 закону).
1.3. Лізинговий договір.
Під час здійснення лізингової угоди можна виділити 3 стадії її проведення.По першій здійснюється підготовча робота,яка передує укладанню низки юридичних договорів:оформлення заявки майбутн-ього лізингоотримувача,готуються висновки про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту.
На другїй проводиться юридичне закріплення лізингової угоди.
Оформлюються такі документи : договір про куплю-продаж обўєкту лізингу,акт про приймання обўєкту лізингу в експлуатацію,договори на технічне обслуговування майна ,що передається у лізинг,договір стра-хування обўєкту лізингу.
Третя стадія –це період використання обўєкту лізингу.Проводяться операції в обліку та звітності :виплата платежів,оформлюються доку-менти про подальшу долю обўєкту.
Для збільшення гарантії повернення вартості обўєкту лізингу, а також комесійних ,доцільно укладати тристоронній договір: лізинго-давач,лізингоодержувач,страховик.
Стаття №21 закону ўўПро лізингўў регламентує проведення реєс-трації лізингових операцій.Це робиться для того,щоб операції прово-дилися в рамках правового поля,держава контролює правомірність проведення договірів лізингу і вживає заходів щодо усунення неправо-мірних операцій і наказує в рамках чинного законодавства.
Умови договору визначені ст.№7, тобто:
?сторони;
?обўєкт лізингу;
?умови і строки поставки обўєкту лізингу;
?строк заключення договору;
?розмір,склад і строки сплати лізингових платежів;
?умови переоцінки вартості обієкту;
?умови реєстрації;
?порядок повернення лізингового обўєкту;
?відповідальність сторін;
?дата,місце заключення договору.
Також викликає зацікавлення в питанні оподаткування лізингових операцій і про наявність пільг на цей вид діяльності.
Ст.№20 закону ўўПро лізингўў передбачає,оподаткування прибутку от-риманного лізингодавачем і кредитором в здійсненні лізингової опера-ції відбувається за чинним законодавством.Якщо уважно вивчити за-кон ўўПро ПДВўў(пп.3.1.1,3.1.2,3.2.2) ,то можна зазначити,що він стиму-лює лізингові операції для українських лізингодавачів та виробників предмету лізингу,що дасть змогу розширити експорт лізингової проду-кції і більшою мірою використовувати в середині країни незадіяні ос- новні виробничі фонди.З іншого боку,закон зменшує активність нере-зидентів на ринку лізингових послуг.
Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди.Орендар от-римує у тимчасове користування вартість,втілену в машинах і облад-нанні,на рівнях зворотності і платності. Активними учасниками лізин-гових стосунків виступають і комерційні банки.В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основ-них фондів і, тим більше,для участі банків у орендних стосунках,тобто для здійснення ними лізингових операцій.
На сучасному етапі кількість випадків кредитування лізингових операцій в кожному банку не перевищує одиниці.
Головна причина –нестабільність економічної ситуації,високі темпи інфляції,тощо.
Якщо банк проводе лізингові операції,то для нього більш вигідно об-ходитися без посередництва лізингових компаній.В такому разі банк, придбаючи машини і устаткування,є їх покупцем,а здаючи їх в оренду
за лізингові угоди,робиться лізингодавачем.Для оплати придбанного устаткування можуть бути використані власні кошти банку –статутний
фонд,резервний фонд та інші фонди,які створенв за рахунок доходу, який залишається в розпорядженнні.
Строки лізингу визначаються з урахуванням амортизації або із зас-тосуванням методу прискореної амортизації орендованого майна. Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізингода-вачу (банку) та лізингоодержувачу.Перший у більш короткі строки по-вертає вкладені ресурси,другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність,якщо така умова передбачена в договорі.
Банк має право передати майно в оренду на строк більш корот-кий,ніж період амортизації,за умови,що після закінчення цього строку лізингоодержувач оплатить дане майно за залишковою вартістю. Оскільки в цьому випадку зростає ризик лізингодавальника по відшко-дуванню високої залишкової вартості устаткування,то строк лізингу повинен складатися не менш 50% амортизаційного періоду.У договорі лізингу необхідно зафіксувати,що лізингоодержувач не може відмо-витися від оренди майна раніше строку договору,в протилежному випадку він повинен сплатити банку компенсацію,яка дорівнює сумі внесків за оренду,що залишається. наведені в таблиці № 1.1.
Таблиця № 1.1.
Співвідношення періодів амортизації і строків оренди.
Показники(роки)
Роки
Період амортизації
Мінімальний строк договору
3 4 5 6-7 8 9-10
3 3 4 5 6 7
Отже питання надання банками лізингових послуг є пріоритетним,а це свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодав-ства про лізинг,як взаємовигідної форми взаємовідносин виробників і споживачів,створення умов для заохочення банків для проведення лізингу,бо це дає можливість збільшення доходів,появи нових клієтів, тощо.
1.4. Особливість лізингу і оренди.
Лізинг істотно відрізняється від оренди.На відміну від орендаря лізингоотримувач не тільки одержує обўєкт у приватне користування, але на нього покладаються традиційні обовўязки покупця,повўязані з правом власності і оплати майна,відшкодування збитків від випадко- вої втрати майна ,його страхування,ремонт.Проте власником майна в цьому випадку залишається лізингодавець.Лізингоотримувач навідмі- ну від орендаря,виплачує лізингодавцю не щомісячну(щоквартальну) плату за право користування обўєктом,а його повну вартість.
Лізинг відрізняється від банківського кредиту ,при якому банк зали-шає за собою право власності на майно заставодавця.При лізингових стосунках після закінчення строку оренди та виплати всієї суми оренд-ної плати обўєкт залишається власністю лізингодавця.
Розділ2.Стан лізингу в сучасних умовах розвитку економіки України.
2.1.Ефективність лізингу.
Широке розповсюдження лізингового бізнесу на формуючому вітчи-зняному ринку лізингових послуг в значній мірі залежить від рівня ефективності лізингових операцій.
Визначення ефективності лізингу необхідно,поперше,для обозначен-ня вигідності лізингу в порівнянні з іншими формами фінансово- госпо-дарських операцій,подруге,для глибокого економічного аналізу відно- вшень доходів від проведення лізингової угоди к єдиночасовим і пото- чним затратам на іх одержання.
Ефективність лізингових операцій предвизначається впливом біль-шого числа факторів.фактори ефективності наводяться в додат-ку(Додаток №2).
Многогранність лізингу як економічної категорії,вплив значної біль-шості факторів на його ефективність,в теперишній час ускладнює за-дачу визначення економічної вигідності лізингу.
Якщо після закінчення договору можна здостатнею точністю визна-чити сумарний ефект і ефективність лізингової операції то вначальній стадії,на етапі прооботки альтернативних варіантів субўєктами лізингу буде ускладненно.
Методика визначення ефективності лізингових операцій повинна носити науково-прикладний характер.
Основою економічного механізму взаємивигідних відносин між лізингодавачем і лізингоодержувачем являється розмір лізингових платежів.
Лізиногові платежі виплачуються в період дії лізинговоі угоди і вклю-чають в себе амортизаційні відрахування на повне відтворення пере- даного в лізинг майна і лізинговий відсоток.
Лізинговий відсоток повинен покривати лізингодавачеві накладні витрати по лізингової угоди,а також забезпечити лізингодачу прибуток Джерело виплати лізингового відсотка-сукупний дохід лізингоодержу- вача,який зўявляється в періоді використання майна.
Крім того,по визначенню фактичного розміру лізингових платежів необхідно враховувати коефіцієнт дисконтування-очикувану норму доходу від капітальних вкладеннь в лізингову операцію в розглядає-мому році:
?t=1/(1+і)? (2.1)
і – розрахунковий розмір ставки дисконту
n – поточний рік,по якому роблять коректировку
Таким чином ,закінченому виляді реальна сума лізингового плате-жу за весь період дії лізингового договору буде:
Т
Пл=?(Аt+Лпрt)Иt?t (2.2)
t=0
Пл –обща сума лізингового платежу,грн.
Аt –річна сума амортизованих відрахувань на повне відтворення обўєкту,грн
Лпрt –річна величина лізингового відсотку,грн
Иt –індекс інфляції в році t
Т –період дії лізингового договору
Інтегральний економічний ефект лізингодавача від реалізації
конкретної лізингвої операції визначається:
Т
Эл=Пўл - ?(Реt+РТt+Нt – Вt)?t (2.3)
t=1
Пўл –обща сума лізингових платежів за період дії лізингового до-говору приведена к першому року лізингу
Реt –єдиночасові витрати лізингодавача в році t,грн
РТt –поточні витрати лізингодавача в році t,грн
Нt –податки виплачувані лізингодавачем в році t,грн
Вt –виручка від реалізації майна ,повертаєма лізингодавачу в році t,грн
Ефективність лізингової операції для лізингодавача можна визна-чити шляхом зіставлення общої суми,виплачуваноє по лізиноговій уго-ді,з ціною придбання майна в кредит чи ні.Вираховується це за формулою:
Т
Сл=Пўл+? (ПДВt – Нлt)?t (2.4)
t=1
Пдвt –сума ПДВ,нараховуєма лізингоодерхувачем в t році,грн
Нлt –налогові пільги лізингоодержувача в році t,грн.
Використання на практиці предложених методичних підходів при визначенні ефективності лізингу позволе правильно визначати ефек-тивність лізингу,як методу інвестування.
2.2. Проблеми лізингових відносин.
В міжнародній практиці в правовому відношенні лізинг отримав оформлення 10 років тому в Оттаві.В ній прийняли участь 44 держави включаючи Росію та Україну.Прогнозуючи,що до кінця століття,доля лізингу в обсязі світового експорту-імпорту тільки в машинотехнічній продукції досягає 20%.Так,наприклад ,в Японії щорічний приріст обся-гу лізингових платежів складає 25-40%,а річний обсяг лізингових дого-ворів Китаю перевищує 1млрд.дол.До 25% загального обсягу інвес-тицій в США,Японії та інших країн фінансується на умовах лізингу ; в розвивающихся країнах темпи росту операцій по лізингу досягають 50% и більше. [ ].
Жорстка економічна криза,в якій перебуває Україна , посилення фіскальної функції податків,штучна стабілізація гривні,призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження палатоспро-можності населення.Усвою чергу це не тілбки не допомагає розвитку власного виробництва, навпаки –ще більше руйнує його.
Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприє-мства не зможуть вийти з економічної скрути.Пошук інвестиційних джерел за кордоном покищо не дає бажаного результату. Непев-ненність у стабільності політики держави,висока корумпованність усіх рівнів влади,та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.
Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції,то проблеми оновлення виробничого апарату і виходу з кризи ніколи не буде розвўязано Відомо,що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 мільўярдів доларів.Необхідно шукати і внутришні джерела.Ця пробле-ма може бути розвўязана внедрінняи нової форми фінансових відно-син – лізингу. Справді,основні фонди на наших підприємствах спра-цьовані,на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурен-тноздатну продукцію.Так, по групі великих машинобудівних підпри-ємств спрацювання основних фондів становить 40-55%,а по найваж-ливішій для виробництва третій групі –робочі й силові машини та об-ладнання –ще більше:64-87%.Ці підприємства збиткові та малорен-табельні і через це вони неможуть оновити основні виробничі фонди.
Спрацювання основних засобів обумовлено острою нехваткою засобів і мізерно малими розмірами отриманих підприємствами при-бутками.Аналіз показує,що останній етап сучасного оновлення основ-них засобів підприємств міського господарства був здійснений 10 ро-ків тому.В результаті на початок 1997 року знос його основних засобів складає около 80%.[ ]
Так,спрацювання основних засобів на підприємствах є реальною причиною того,що підприємства позбавлені можливостей нарощу-вання своїх виробничих потужностей,тобто для вирішення цієї проб-леми необхідно переходити на систему лізингових відносин.
Про необхідність активізації процесу відтворення основних фондів свідчать статистичні дані.На підприємствах галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично зношене чи морально устаріле,40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40%-від 10-20 років.Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить,що без всебічно обгрунтованих інвестицій у пріо-ритетні галузі народного господарства не обійтись.Для модернізації неефективних виробництв,за різними оцінками,потрібно від 170-300 млрд.доларів.
Так,у 1997 році на замовлення та під гарантію уряду України захід-ною компанією було надано 300 комбайнів на умовах фінансового лізингу.
При цьому вона зробила розрахунки мінімального строку дії договорів виходячи з того,що амортизація 60% вартості комбайнів досягається протягом 5 років при застосуванні прискореної амор-тизації.Договір фінансового лізингу був укладений 1.12.97р. Отже, очикувалось,що 1грудня 2002 року 300 комбайнів буде викуплено за залишковою вартістю як такі,що були у фінансовому лізингу.Але при затвердженні бюджету на 1998р. Верховна Рада прийняла коефіцієнт амортизації 0,6.Це означає,що тепер 60% вартості комбайнів амортизується протягом 7,8р. (замість 5).Одже,всі договори,укладені на 5 років як договори по фінансовому лізингу на відповідають вимозі закону -строк дії їх коротший, ніж строк,за який амортизується 60% вартості об?єкта лізингу.Це дає право податковій інспекції вважати такі договори недійсними та незаконними.Виникає питання:як бути в цій ситуації?.Лізингодавець стверджує,що він не може очикувати повного викупу комбайнів додатково 2,8 років,бо це йому фінансово вкрай не вигідно і відмовляється від продовження терміну дії договору.Текст діючого закону не передбачає ніяких рішень,тому можна ствер-джувати,що ситуація не врегульована законом та некерована.
Таким чином,враховуючи нестабільність у визначенні строків амор-тизації,не можна брати ачній мірі залежить від рівня ефективності лізингових операцій.
Визначення ефективності лізингу необхідно,поперше,для обозначен-ня вигідності лізингу в порівнянні з іншими формами фінансово- госпо-дарських операцій,подруге,для глибокого економічного аналізу відно- вшень доходів від проведення лізингової угоди к єдиночасовим і пото- чним затратам на іх одержання.
Ефективність лізингових операцій предвизначається впливом біль-шого числа факторів.фактори ефективності наводяться в додат-ку(Додаток №2).
Многогранність лізингу як економічної категорії,вплив значної біль-шості факторів на його ефективність,в теперишній час ускладнює за-дачу визначення економічної вигідності лізингу.
Якщо після закінчення договору можна здостатнею точністю визна-чити сумарний ефект і ефективність лізингової операції то вначальній стадії,на етапі прооботки альтернативних варіантів субўєктами лізингу буде ускладненно.
Методика визначення ефективності лізингових операцій повинна носити науково-прикладний характер.
Основою економічного механізму взаємивигідних відносин між лізингодавачем і лізингоодержувачем являється розмір лізингових платежів.
Лізиногові платежі виплачуються в період дії лізинговоі угоди і вклю-чають в себе амортизаційні відрахування на повне відтворення пере- даного в лізинг майна і лізинговий відсоток.
Лізинговий відсоток повинен покривати лізингодавачеві накладні витрати по лізингової угоди,а також забезпечити лізингодачу прибуток Джерело виплати лізингового відсотка-сукупний дохід лізингоодержу- вача,який зўявляється в періоді використання майна.
Крім того,по визначенню фактичного розміру лізингових платежів необхідно враховувати коефіцієнт дисконтування-очикувану норму доходу від капітальних вкладеннь в лізингову операцію в розглядає-мому році:
?t=1/(1+і)? (2.1)
і – розрахунковий розмір ставки дисконту
n – поточний рік,по якому роблять коректировку
Таким чином ,закінченому виляді реальна сума лізингового плате-жу за весь період дії лізингового договору буде:
Т
Пл=?(Аt+Лпрt)Иt?t (2.2)
t=0
Пл –обща сума лізингового платежу,грн.
Аt –річна сума амортизованих відрахувань на повне відтворення обўєкту,грн
Лпрt –річна величина лізингового відсотку,грн
Иt –індекс інфляції в році t
Т –період дії лізингового договору
Інтегральний економічний ефект лізингодавача від реалізації
конкретної лізингвої операції визначається:
Т
Эл=Пўл - ?(Реt+РТt+Нt – Вt)?t (2.3)
t=1
Пўл –обща сума лізингових платежів за період дії лізингового до-говору приведена к першому року лізингу
Реt –єдиночасові витрати лізингодавача в році t,грн
РТt –поточні витрати лізингодавача в році t,грн
Нt –податки виплачувані лізингодавачем в році t,грн
Вt –виручка від реалізації майна ,повертаєма лізингодавачу в році t,грн
Ефективність лізингової операції для лізингодавача можна визна-чити шляхом зіставлення общої суми,виплачуваноє по лізиноговій уго-ді,з ціною придбання майна в кредит чи ні.Вираховується це за формулою:
Т
Сл=Пўл+? (ПДВt – Нлt)?t (2.4)
t=1
Пдвt –сума ПДВ,нараховуєма лізингоодерхувачем в t році,грн
Нлt –налогові пільги лізингоодержувача в році t,грн.
Використання на практиці предложених методичних підходів при визначенні ефективності лізингу позволе правильно визначати ефек-тивність лізингу,як методу інвестування.
2.2. Проблеми лізингових відносин.
В міжнародній практиці в правовому відношенні лізинг отримав оформлення 10 років тому в Оттаві.В ній прийняли участь 44 держави включаючи Росію та Україну.Прогнозуючи,що до кінця століття,доля лізингу в обсязі світового експорту-імпорту тільки в машинотехнічній продукції досягає 20%.Так,наприклад ,в Японії щорічний приріст обся-гу лізингових платежів складає 25-40%,а річний обсяг лізингових дого-ворів Китаю перевищує 1млрд.дол.До 25% загального обсягу інвес-тицій в США,Японії та інших країн фінансується на умовах лізингу ; в розвивающихся країнах темпи росту операцій по лізингу досягають 50% и більше. [ ].
Жорстка економічна криза,в якій перебуває Україна , посилення фіскальної функції податків,штучна стабілізація гривні,призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження палатоспро-можності населення.Усвою чергу це не тілбки не допомагає розвитку власного виробництва, навпаки –ще більше руйнує його.
Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприє-мства не зможуть вийти з економічної скрути.Пошук інвестиційних джерел за кордоном покищо не дає бажаного результату. Непев-ненність у стабільності політики держави,висока корумпованність усіх рівнів влади,та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.
Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції,то проблеми оновлення виробничого апарату і виходу з кризи ніколи не буде розвўязано Відомо,що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 мільўярдів доларів.Необхідно шукати і внутришні джерела.Ця пробле-ма може бути розвўязана внедрінняи нової форми фінансових відно-син – лізингу. Справді,основні фонди на наших підприємствах спра-цьовані,на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурен-тноздатну продукцію.Так, по групі великих машинобудівних підпри-ємств спрацювання основних фондів становить 40-55%,а по найваж-ливішій для виробництва третій групі –робочі й силові машини та об-ладнання –ще більше:64-87%.Ці підприємства збиткові та малорен-табельні і через це вони неможуть оновити основні виробничі фонди.
Спрацювання основних засобів обумовлено острою нехваткою засобів і мізерно малими розмірами отриманих підприємствами при-бутками.Аналіз показує,що останній етап сучасного оновлення основ-них засобів підприємств міського господарства був здійснений 10 ро-ків тому.В результаті на початок 1997 року знос його основних засобів складає около 80%.[ ]
Так,спрацювання основних засобів на підприємствах є реальною причиною того,що підприємства позбавлені можливостей нарощу-вання своїх виробничих потужностей,тобто для вирішення цієї проб-леми необхідно переходити на систему лізингових відносин.
Про необхідність активізації процесу відтворення основних фондів свідчать статистичні дані.На підприємствах галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично зношене чи морально устаріле,40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40%-від 10-20 років.Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить,що без всебічно обгрунтованих інвестицій у пріо-ритетні галузі народного господарства не обійтись.Для модернізації неефективних виробництв,за різними оцінками,потрібно від 170-300 млрд.доларів.
Так,у 1997 році на замовлення та під гарантію уряду України захід-ною компанією було надано 300 комбайнів на умовах фінансового лізингу.
При цьому вона зробила розрахунки мінімального строку дії договорів виходячи з того,що амортизація 60% вартості комбайнів досягається протягом 5 років при застосуванні прискореної амор-тизації.Договір фінансового лізингу був укладений 1.12.97р. Отже, очикувалось,що 1грудня 2002 року 300 комбайнів буде викуплено за залишковою вартістю як такі,що були у фінансовому лізингу.Але при затвердженні бюджету на 1998р. Верховна Рада прийняла коефіцієнт амортизації 0,6.Це означає,що тепер 60% вартості комбайнів амортизується протягом 7,8р. (замість 5).Одже,всі договори,укладені на 5 років як договори по фінансовому лізингу на відповідають вимозі закону -строк дії їх коротший, ніж строк,за який амортизується 60% вартості об?єкта лізингу.Це дає право податковій інспекції вважати такі договори недійсними та незаконними.Виникає питання:як бути в цій ситуації?.Лізингодавець стверджує,що він не може очикувати повного викупу комбайнів додатково 2,8 років,бо це йому фінансово вкрай не вигідно і відмовляється від продовження терміну дії договору.Текст діючого закону не передбачає ніяких рішень,тому можна ствер-джувати,що ситуація не врегульована законом та некерована.
Таким чином,враховуючи нестабільність у визначенні строків амор-тизації,не можна брати строки за основу для визначення виду договорів фінансового чи оперативного лізингу.Тому пропонується обрати більш стабільну та економічно обгрунтовану ознаку і виходити з того,яка сторона договору несе ризики втрати об?єкта лізингу протя-гом дії договору.Така практика поширена в розвинутих країнах і визначається Конвенцією про міжнародний фінансовий лізинг.Також необхідно надати лізингоотримувачу право вирішувати,чи бажає він придбати об?єкт фінансового лізингу по залишковій вартості після закінчення дії угоди.Така пропозиція базується на тому,що в момент закінчення строку ринкова ціна об?єкту лізингу може змінитися настільки,що ??залишкова вартість?? буде більшою ніж ринкова нового подібного майна.
Отже,краще не вимагати від лізингоодержувача обов?язкового
| 1 | 2 | 3 | след. → |
