Рефераты по Інформатика

Елементи розвивального навчання у викладанні інформатики

Скачать реферат

План

На першому етапі вивчення базової частини курсу інформатики центральною складовою є ал­горитмізація.

Наступний етап програми передбачає реалізацію учнями знань.

Виконання кожної лабораторної роботи за­вершується її захистом.

Ще однією формою розвитку самостійності учнів у процесі вивчення предмета, їх творчого підходу до цього процесу є написання курсових робіт

Протягом усього курсу вивчення інформа­тики учні беруть участь у семінарських занят­тях із творчими доповідями

Використання навчально-контролюючих програм

Для подальшого розвитку обдарованого учня необхідно створення відповідних умов, оточую­чого середовища. Таким середовищем можуть бу­ти умови, створені учневі вдома або в школі (іде­ально, коли ці два фактори співпадають). Дуже рідкісними є випадки, коли обдарованість учнів розвивається сам на сам, без сторонньої підтрим­ки (це вже ознаки таланту). Можна констатувати факт, що обдарованість є результатом поєднання наступних трьох характеристик: а) інтелектуаль­них здібностей, що перевищують середній рівень; б) творчого підходу; в) наполегливості.

Саме означеним вище оточуючим середови­щем для обдарованих дітей є учнівський та пе­дагогічний колективи нашого ліцею. Одним з напрямків розвитку творчості учнів є викорис­тання обчислювальної техніки в навчальному та позанавчальному процесі.

У нашому ліцеї вивчення інформатики веде­ться за авторською програмою, рекомендованою Міністерством освіти України до використання у Чернівецькому міському ліцеї №1 від 25 черв­ня 1998 року та орієнтованою на всі три відді­лення ліцею [4]. її метою є розвиток творчості учнів під час вивчення предмета. У процесі створення цієї програми було враховано специфіку профільності кожного класу. Перша частина програми враховує всі основні вимоги держав­ної програми. Друга — розрахована на поглиб­лення знань у тому чи іншому напрямку. Це до­зволяє "прив'язати" інформатику до майбутньої спеціальності кожного ліцеїста, показати її при­кладне значення [1].

Однією з методологічних умов технології навчання, яка забезпечує управління процесом розвитку знань і різноманітних властивостей осо­бистості учня в навчальному процесі, є організа­ція самостійної навчальної діяльності учнів з розв'язання цілої низки індивідуальних проблем­них завдань. Власна пошуково-творча діяльність учнів супроводжується розвитком мотивації навчально-пізнавальної діяльності та підготов­кою до вибору професії; послідовним "введенням" учнів у ситуації розв'язування складних творчих завдань, допомогою в оволодінні необхідними навичками навчальної праці та вольовими діями; "співтворчістю" і формулюючим діалогом учите­лів і учнів у процесі розв'язування завдань, роз­витком більш загальних умінь і т.п., більш склад­них структур розумової діяльності [3].

Інформатика, на наш погляд, як ніякий ін­ший предмет спонукає до використання мето­дик розвивального навчання. Програма з інфор­матики, за якою працює педколектив Чернівець­кого міського ліцею №1, використовує такі ме­тодики проблемного навчання.

1. На першому етапі вивчення базової частини курсу інформатики центральною складовою є ал­горитмізація. На практичних заняттях, а їх біль­шість у курсі алгоритмізації, відбувається почат­ковий розбір завдань на рівні алгоритму з наступ­ним самостійним доведенням його до необхідного результату. Основна увага на цьому кроці приді­ляється не формальній реалізації алгоритму, а за­стосуванню різноманітних оптимізацій на рівні використання пам'яті комп'ютера, швидкодії ро­боти алгоритму, тексту програми. Можна весь процес роботи учня над алгоритмом поділити на такі етапи: а) аналіз алгоритму, вибір методу для його реалізації; б) реалізація алгоритму мовою програмування; в) тестування створеної програми.

Останній етап є чи не найважливішим у разі неформального підходу до виконання завдання. Лише реалізація творчих здібностей учня за до­помогою вчителя дозволяє першому розвивати свої логічні здібності, підготуватися до продов­ження виконання навчальної програми.

2. Наступний етап програми передбачає реалізацію учнями знань, набутих на першому кро­ці вивчення предмета. Для цього передбачено виконання ними великої кількості лаборатор­них робіт, звітність у вигляді письмових та ус­них заліків. Виконання лабораторних робіт пе­редбачає самостійну реалізацію сформульова­них завдань за допомогою відомих класичних алгоритмів. Саме не формальність під час вивчення теми, а розуміння її прикладного зна­чення ставиться на перше місце.

3. Виконання кожної лабораторної роботи за­вершується її захистом, тобто кожен учень по­винен довести самостійність виконання даної роботи і її глибоке розуміння. Захист заверше­них лабораторних робіт розвиває в учнів потен­ційні можливості до наукового діалогу уміння грамотно і лаконічно сформулювати, висловити та захистити свою думку.

4. Ще однією формою розвитку самостійності учнів у процесі вивчення предмета, їх творчого підходу до цього процесу є написання курсових робіт. Ця форма роботи дуже високо цінується са­мими ліцеїстами. Захист курсових робіт перетво­рюється у справжнє наукове дійство як для уч­нів, які виконували ці роботи, так і для всього лі­цею. Але за цим фіналом стоїть дуже копітка ро­бота учнів, викладачів-інформатиків, усіх тих викладачів ліцею, які консультують виконавців робіт з тих чи інших питань. Адже теми курсових робіт стосуються різноманітних напрямків дослі­дження фізичних, математичних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших проблем. Виконання і захист курсових робіт—це перший, але впевнений крок учнів у велику науку.

5. Протягом усього курсу вивчення інформа­тики учні беруть участь у семінарських занят­тях із творчими доповідями. Цей вид проведен­ня уроку не меншою мірою спонукає їх до само­стійного підбору та огляду існуючої інформації за обраною тематикою.

6. Використання навчально-контролюючих програм, реалізованих за всіма вимогами до та­кого типу програм, має сенс не тільки на уроках з інших предметів шкільного компоненту, а й на уроках інформатики. Контролюючі програми, які використовують елементи випадковості під час виведення запитань, дозволяють контролю­вати учня не лише на рівні тестів, а й на рівні вве­дення власних відповідей, привчають учнів до са­мостійності мислення, знімають психологічний бар'єр "учень-учитель". Навчально-контролюючі програми можна вважати підготовкою учня до самостійної, творчої реалізації своїх здібностей.

Підсумовуючи сказане, можна зробити вис­новок, що викладений вище підхід до викорис­тання методик розвивального навчання у проце­сі вивчення будь-якого предмета, а інформати­ки особливо, до звітності про набуті знання уч­нями є перевагою програми, що ставить за мету розвиток особистості здібного учня, зацікавле­ності в результатах навчання працездатного уч­ня, залучення до роботи небайдужого учня.

Стосунки, що складаються між учнями, які хочуть дізнатися щось нове, і вчителями, які можуть і знають як це зробити, мабуть, і є тим найдорогоцінішим здобутком у нашій роботі.

Література

1. Гончаренко С. У. Український педагогічний слов­ник.—Київ: Либідь, 1997.—376с.

2. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових кла­сах.— К.: "Магістр-3", 1997.—256с.

3. Крюкова Д.Ф. Модель розвиваючого навчання // Обдарована дитина.—1999.—№ 5.—С. 26-27.

4. Караванова Т. П. Розвиток творчості учнів при вивченні інформатики: Авторська програма погли­бленого вивчення інформатики.—Чернівці: ОНМІПО, 1996.—44с.