| |
Мир
Рефератов
Отзывы о ВУЗах
|
|
Большая база бесплатных русских и украинских рефератов
Доклады, сочинения, контрольные работы, экзаменационные билеты и шпаргалки/шпоры
Коллекция курсовых и дипломных работ для студентов
|
|
Рефераты по МенеджментВинекнення фабричних господарств у першій половині ХІХ століття
Винекнення фабричних господарств у першiй половинi ХIХ столiття.У господарському життi України велику роль вiдiгра-вала промисловiсть, у тому числi хатня, якою селяни i коза-ки займалися у вiльний вiд землеробства час, виготовляю-чи насамперед вироби побутового призначення. Вiдбувався подальший розвиток мiського i сiльського ремесла, що в умовах товарно-грошо-вих вiдносин з роботи на замовлення переросло у дрiбне товарне виробництво. На його основi формувалось i утвер-джувалося мануфактурне виробництво. Важливим показником розвитку ремесла в мiстах була кiлькiсть ремiсникiв, їх професiй. Внаслiдок технiчного прогресу мiське ремесло вдоско-налювалося, появилися новi галузi виробництва. Ремiсники обєднувались у цехи. Дiяльнiсть цехiв регламентувалася цеховими статута-ми, де контролювалися кiлькiсть годин робочого дня, розмiр плати пiдмайстрiв i учнiв, строки учнiвства, кiлькiсть сиро-вини, що закуповувалась. Однак з розвитком товарно-грошових вiдносин, розширенням ринку цехи не могли забезпечити попиту на мiськi ремiсничi вироби, який насамперед задовольнявся партачами (позацеховими май-страми).Набули поширення сiльськi ремесла та промисли, якi дедалi бiльше вiдокремлювалися вiд землеробства та iнших галузей сiльськогосподарського виробництва. У селах зросла кiлькiсть ремiсникiв рiзного фаху, для яких ремесло стало основним заняттям, а не до-датком до сiльського господарства.Сформувалася нова соцiальна група - скупники, якi ставали посередниками мiж виробником i споживачем. Широко користувалися послугами скупникiв партачi Львова, Острога, Луцька. Власники майстерень, купцi перетворювалися на пiдприємцiв, а час-тина пiдмайстрiв, позацеховi ремiсники - на найманих робiтникiв. Створювались умови для переростання дрiбно-го товарного виробництва у нову, вищу форму промисло-востi - мануфактуру чи фабричне виробництво.Процес формування промислово-торговельного населен-ня йшов повiльно. У Галичинi та Правобережжi значна ча-стина його була iноземного походження, що пояснювалося несприятливими для українцiв полiтичними та соцiальни-ми умовами феодально-шляхетської Речi Посполитої. Розвиток дрiбного виробництва в мiстах i селах сприяв виникненню мануфактур. Найбiльш переконливою є точка зору, що мануфактурне виробництво в Українi пройшло двi стадiї - нижчу, яка характеризува-лася розвитком початкових форм мануфактур, i вищу, коли почали панувати великi централiзованi мануфактури.Початковi форми фабричного виробництва - це переважно дрiбнi пiд-приємства, в яких подiл в процесi виробництва вiдiгравав уже значну роль, панувала ручна ремiсницька технiка, а в деяких галузях почалася механiзацiя виробничих процесiв. Такi мануфактури були попередниками розвинених мануфактур, перехiдною формою вiд дрiбного товарного виробництва до мануфактурного, їх поява в найважливiших галузях промис-ловостi свiдчила про початок мануфактурного перiоду.Виникнення фабричних господарств вiдбувалося двома шляхами: дрiбнi пiдприємства перетворювалися на великi самостiйнi виробництва, майстернi пiдпорядковувалися торговому ка-пiталу, який активно проникав у виробництво.Особливо сприятливим середовищем для виникнення мануфактурного виробництва були мiськi та сiльськi про-мисли. Вони не обмежувалися цеховими майстернями, тому були бiльш придатними для впровадження нових механiч-них процесiв, прогресивних форм органiзацiї виробництва й працi. Найбiльшими в економiчному та воєн-но-стратегiчному вiдношеннях промислами володiла дер-жава. Однак в умовах фiльварково-панщинної системи шляхта почала запроваджувати мануфактурне виробництво, вико-ристовуючи не лише найману, а й крiпацьку працю. Бiльшiсть вчених вважають, що крiпосницькi мануфак-тури були своєрiдним явищем, специфiчною формою то-варного виробництва, яке, розвиваючись в рамках феодалiз-му, широко використовувало натуральнi ресурси маєткiв i грунтувалося на працi крiпакiв.Технiчною передумовою для зародження мануфактур в Українi було широке використання водяного колеса, що зна-менувало перехiд вiд дрiбного ручного виробництва до меха-нiзованого. Млини обслуговували найманi селяни. Поширена була оренда млинiв мельниками, заможними селянами, козаками.Розвивалося винокурiння. Сировиною для виготовлення горiлки i пива були жито, ячмiнь, гречка, овес, пшениця. Дрiбнi ?уральнi та пивоварнi дiяли в кожному фiльварку, маєтку, селi Украї-ни. Продовжувало розвиватися металургiйне виробництво, найпоширенiшою формою якого були руднi. Мiсцем їх найбiльшого зосередження були Чернiгiвщина, Волинь, Яноцька, Стрийська, Самбiрська землi Руського воєводства. У XVI ст. в Українi дiяло 70, в першiй половинi XVII ст. - 120 рудень. В Українськiй козацькiй державi руднi старшини мона-стирiв були пiд суворим контролем Генеральної вiйськової канцелярiї, на користь якої надходила десята частина виробленої продукцiї. Руднi Лiвобережжя не перетворилися на великi мета-лургiйнi пiдприємства, причиною чого були бiднiсть сиро-винної бази, низька якiсть i дорожнеча залiза. Руднi не витримали конкуренцiї росiйського залiза. В умовах зане-паду рудень їх власники закрiпачили рудникiв.Зароджувалися i розвивалися новi форми виробництва у ткацтвi. Центрами його в Захiднiй Українi були Львiв, Броди, на територiї Волинi - Луцьк, Кременець, Володи-мир, у Гетьманщинi - пiвнiчнi полки. Технiчною основою були ткацький верстат i фолюшi, ручнi або при млинах. Виробництво органiзовувалось у формi децентралiзованої мануфактури. Пiдприємствами фабричного типу були солеварнi. Солянi промисли розвивалися в Прикарпаттi - Перемишлянському, Дрогобицькому, Коломийському староствах Ру-ського воєводства. Володiли ними держава, феодали, горо-дяни i селяни. Iз зростанням феодальної залежностi селян їм забороняли виробляти сiль.Отже, наявнiсть пiдприємств iз застосуванням певних тех-нiчних засобiв, зокрема гiдравлiчного двигуна у виглядi водя-ного колеса, з початковим або виразним подiлом працi й застосуванням найманої працi, значною товарнiстю продукцiї свiдчила про те, що в Українi вiдбувався процес створення мануфактур. Вони виробляли бiльшу частку продукцiї, що надхо-дила на внутрiшнiй ринок, i охопили такi галузi промисловостi, як залiзоробну, паперову, винокурну, скляну, поташну, селiтряну, будiвельних матерiалiв, борошномельну та iн. Сформувалися кадри постiйних робiтникiв. Найману працю широко застосо-вували в купецьких, козацьких i селянських мануфактурах. Протягом XVIII ст. в Лiвобережнiй i Слобiдськiй Українi вiд-бувався процес монополiзацiї багатьох галузей промисловостi.В Українi найрозвиненiшим виробництвом текстиль-ної промисловостi було суконне. Бiльша частина продукцiї припадала на мануфактури Лiвобереж-жя i Слобожанщини- 88,6%. На мануфактурах Правобе-режжя виготовляли 7,7%, а Пiвдня - 6,7 % продукцiї. Значне мiсце займали вотчиннi суконнi мануфактури, на яких виробляли 96 % сукна.З'явилися мануфактури з виробництва шовку-сирцю i шовкових виробiв. Успiш-но працювала Кременчуцька, пiзнiше Катеринославська казенна мануфактура з виробництва шовкових, бавовняних, конопляних панчiх, що призначалися для царського двору, а також продавалися. У 20-х роках ХIХ ст. iз`явилися першi паровi гуральнi. Великi гуральнi здосконалiшою технiкою витiснiли невеликi. У цукровиробництвi почали використовувати машини для подрiбнення цурових бурякiiв, гiдравлiчнi преси, парову технiку.Почалося мануфактурне виробництво зброї. Виникнення великих розвинених мануфактур було тiсно пов'язано з воєнними i господарськими завданнями Росiй-ської держави, з фiнансовою допомогою, яку вона надавала промисловостi. Царський уряд пiдтримував пiдприємницькi намагання. Держава надавала безпроцентнi грошовi пози-ки, пiдтверджувала монопольнi права власникiв мануфак-тур на скуповування вовни i овечих шкур, дозволяла мати власнi вiвчарнi, завозити з-за кордону напiвфабрикати. Держава була великим споживачем товарiв мануфактурної промисловостi, вона часто зобов'я-зувала власникiв мануфактур постачати своїми товарами державнi вiдомства. Отже, в українськiй промисло-востi вiдбулися великi прогресивнi перетворення. На змiну цеховому виробництву прийшла мануфактура. На вiдмiну вiд Захiдної Європи, де iснувала одна форма мануфактур - на основi вiльнонайманої працi, в Українi в умовах панування панщинно-кр
|
|
