Ночные клубы, гостиницы, рестораны, торговые центры и кинотеатры Киева, Одессы, Днепропетровска и Харькова


Отзывы о ВУЗах
Каталог одежды
Клиники Киева

Большая база бесплатных русских и украинских рефератов
Доклады, сочинения, контрольные работы, экзаменационные билеты и шпаргалки/шпоры
Коллекция курсовых и дипломных работ для студентов

Рефераты по Право

ОРГАНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ

Національний Університет “Києво – Могилянська Академія”
РЕФЕРАТ
з екологічного права України
ОРГАНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ
Виконав: студент ІІ курсу ФПвН
Альохін І.С.
КИЇВ – 1999
План
1. Органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології
2. Органи спеціального поресурсового управління
3. Органи спеціалізованого функціонального управління
4. Органи спеціалізованого галузевого управління
ОРГАНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ
Управління в галузі екології – внутрішня структура, сукупність елементів, що реалізують державну політику в галузі екології , здійснюють певні функції.
Управління в галузі екології - це врегульовані правовими нормами суспільні відносини , в яких реалізується діяльність державних органів , органів самоврядування, громадських об’єднань, що спрямована на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля і екологічної безпеки юридичними і фізичними особами , шляхом гарантування дотримання екологічного законодавства та попередження правопорушень у цій галузі.
Органи спеціального державного управління - спеціально уповноважені органи центральної виконавчої влади , що реалізують функції управління в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.
Органи спеціального державного управління поділяються на :
А) Органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології;
Б) Органи спеціального поресурсового управління;
В) Органи спеціалізованого функцонального управління;
Г) Органи спеціалізованого галузевого управління.
Розглянемо кожний з цих видів окремо.
ОРГАНИ НАДВІДОМЧОГО КОНТРОЛЮ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ
До таких органів звичайно відносяться Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.
Функції , види діяльності ,організація роботи цього органу регулюється Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, затвердженому Указом Президента України від 10 лютого 1995р. №120/95.
Згідно з цим положенням, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпеки України) є централь­ним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Міністерство реалізує державну політику в галузі охорони навко­лишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту населення та навколиш­нього природного середовища від негативного впливу господарської ціяльності шляхом регулювання екологічної, ядерної та радіаційної безпеки на об'єктах усіх форм власності.. У межах своїх повноважень Міністерство організовує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє і вносить на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України пропо­зиції щодо вдосконалення законодавства.
Основними завданнями Мінекобезпеки України є:
проведення державної екологічної, науково-технічної та еко­номічної політики, спрямованої на збереження та відтворення без­печного для існування живої та неживої природи навколишнього се­редовища, забезпечення безпеки функціонування та розвитку ядер­ного комплексу в мирних цілях, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення стійкого соціально-економічно­го розвитку та гармонійної взаємодії суспільства і природи, захист екологічних інтересів України
державний контроль за додержанням вимог законодавства з пи­тань охорони навколишнього природного середовища, ядерної та радіаційної безпеки;
ведення державного обліку ядерних матеріалів і контроль за їх зберіганням, транспортуванням і використанням;
здійснення нормативно-правового регулювання щодо викори­стання природних ресурсів, встановлення критеріїв і норм збережен­ня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;
організація проведення державної екологічної експертизи;
оцінка безпеки експлуатації об'єктів ядерної енергії (приладів, устаткування, виробництв, підприємств, складів і сховищ, що містять ядерні матеріали, радіоактивні речовини та джерела іонізую­чих випромінювань) і транспортних засобів, які залучаються до їх перевезення, та об'єктів, що проектуються або споруджуються;
обгрунтування доцільності розроблення державних і регіональ­них екологічних програм за результатами вивчення і дослідження стану навколишнього природного середовища України чи окремих регіональних проблем природокористування;
інформування Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та громадян України про екологічний стан, включаючи стан екологічної безпеки об'єктів ядерної енергії та інших техногенних об'єктів;
здійснення міжнародного співробітництва з питань екології, без­печного використання ядерної енергії та радіаційних технологій, ор­ганізація виконання зобов'язань, що випливають з міжнародних до­говорів України з цих питань.
Мінекобезпеки України відповідно до покладених на нього за­вдань:
1) здійснює комплексне управління та регулювання в галузі охо­рони навколишнього природного середовища, раціонального вико­ристання і відтворення природних ресурсів, забезпечення регулю­вання екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;
2) координує діяльність центральних органів державної виконав­чої влади, підприємств, установ і організацій у галузі охорони на­вколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;
3) здійснює державний контроль:
за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і під­земних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тва­ринного світу, морського середовища і природних ресурсів тери­торіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів природ­но-заповідного фонду України;
додержанням норм і правил екологічної, ядерної і радіаційної без­пеки об'єктів ядерної енергії;
додержанням правил зберігання, транспортування, застосування та поховання токсичних, радіоактивних та інших особливо небез­печних речовин і матеріалів, засобів захисту рослин і мінеральних добрив, промислових і побутових відходів;
4) організовує перевірки підприємств, установ і організацій щодо додержання ними норм і правил екологічної безпеки;
5) здійснює екологічний контроль у пунктах пропуску через Дер­жавний кордон України, виконує функції компетентного органу Ук­раїни у справах перевезення ядерних та радіоактивних матеріалів;
6) організовує роботу національної системи обліку ядерного ма­теріалу та контролю за ним, забезпечує координацію заходів, пов'я­заних із реалізацією Угоди міх Україною і Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) про застосування гарантій до всього ядерного матеріалу в мирній ядерній діяльності України, включаючи підготовку необхідної для нього інформації;
7) установлює норми і правила, бере участь у розробленні стан­дартів щодо регулювання використання природних ресурсів, охоро­ни навколишнього природного середовища від забруднення та іншого шкідливого впливу, забезпечення екологічної безпеки, виз­начає критерії, затверджує норми і правила з ядерної та радіаційної безпеки, транспортування і зберігання ядерних матеріалів і радіоак­тивних речовин, поводження з відходами, фізичного захисту ядер­них матеріалів, конструювання та експлуатації обладнання атомних станцій та джерел іонізуючих випромінювань;
8) погоджує проекти нормативних актів, які розробляють інші спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади, з пи­тань охорони навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;
9) визначає разом з іншими заінтересованими центральними ор­ганами державної виконавчої влади напрями щодо формування еко­логічних розділів державного бюджету і державної програми еконо­мічного та соціального розвитку, здійснює контроль за їх виконан­ням, вносить відповідні пропозиції щодо використання місцевих по­забюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;
10) організовує розроблення, реалізацію та контроль за виконан­ням екологічних програм та програм забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки в Україні;
11) бере участь у формуванні державного контракту на споруд­ження природоохоронних об'єктів, координує пов'язану з виконан­ням цього контракту діяльність підприємств, установ і організацій;
12) розробляє і запроваджує в установленому порядку еко­номічний механізм природокористування і охорони навколишнього природного середовища; організовує розроблення і впровадження заходів економічного стимулювання охорони навколишнього при­родного середовища, раціонального використання і відтворення при­родних ресурсів, забезпечення належного стану екологічної, ядерної і радіаційної безпеки;
13) видає у передбачених законодавством випадках дозволи (лі-цензії) на здійснення діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки і спеціальне використан­ня природних ресурсів та перевіряє виконання підприємствами, ус­тановами та організаціями умов цих дозволів (ліцензій), додержання норм і правил екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;
14) установлює порядок видачі та видає окремим особам, які пра­цюють на об'єктах ядерної енергії, дозволи на право управління цими об'єктами і важливими для їхньої безпеки технологічними процесами;
15) затверджує ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поховання (складування) відхо­дів промислового, сільськогосподарського, будівельного й інших ви­робництв, інших видів шкідливого впливу, коли це призводить до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення, те­риторій інших областей;
16) затверджує або погоджує в порядку, що визначає Кабінет Мі­ністрів України, ліміти на використання природних ресурсів загаль­нодержавного значення;
17) організовує моніторинг навколишнього природного середови­ща, створює і забезпечує діяльність державної екологічної інфор­маційної системи, здійснює спостереження за наслідками забруднення навколишнього природного середовища;
18) готує висновки на доповіді (звіти) керівників експлуатуючих організацій про стан безпеки об'єктів ядерної енергії, встановлює періодичність подання цих доповідей (звітів);
19) організовує роботу, пов'язану з вивченням стану та прогно­зуванням наслідків забруднення навколишнього природного середо­вища, забезпечує повне та об'єктивне інформування населення про екологічний стан, у тому числі й об'єктів ядерної енергії та прилег­лих до них територій;
20) організовує проведення чи безпосередньо здійснює державну екологічну експертизу проектів, схем розвитку і розміщення про­дуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, проектів на будівництво, реконструкцію підприємств та інших об'єктів, які підлягають державній екологічній експертизі, дає оцінку безпеки ядерних установок і джерел іонізуючих випромінювань;
21) визначає вимоги щодо забезпечення якості усіх видів та етапів діяльності з використанням ядерної енергії, включаючи вибір місця розташування, проектування, обгрунтування безпеки, спорудження, введення в експлуатацію та виведення з неї об'єктів ядерної енергії, підготовку персоналу, поставку обладнання та надання послуг; здійснює нагляд за додержанням цих вимог експлуатуючою організацією;
22) здійснює нагляд за розробленням та проведенням заходів, спрямованих на запобігання аваріям на об'єктах ядерної енергії, го­товністю експлуатуючих організацій по ліквідації наслідків аварій;
23) установлює порядок обліку та реєстрації об'єктів ядерної енергії, систем і устаткування, важливих для безпеки експлуатації цих об'єктів;
24) здійснює державне управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, забезпечує розвиток заповідної справи, функціонування природних та біосферних за­повідників, національних природних парків та інших об'єктів при­родно-заповідного фонду, які належать до сфери управління Міністерства, розроблення та реалізацію заходів, спрямованих на збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, веденняЧервоної книги України
25) готує щорічно разом з іншими органами державної виконав­чої влади Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища;
26) сприяє екологічній освіті та екологічному вихованню грома­дян, здійснює співробітництво з природоохоронними об'єднаннями громадян, затверджує положення про громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища;
27) здійснює міжнародне співробітництво в галузі охорони навко­лишнього природного середовища, раціональне використання і від­творення природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;
28) представляє інтереси України в МАГАТЕ, координує діяль­ність щодо забезпечення міжнародного режиму безпечного викори­стання ядерної енергії;
29) виконує функції національного координатора в інформацій­ній системі МАГАТЕ щодо подій на атомних електростанціях відпо­відно до міжнародної системи оцінки тяжкості таких подій;
30) забезпечує виконання зобов'язань, що випливають із участі України у програмі 00Н з охорони навколишнього природного сере­довища (ЮНЕП), Комісії стабільного розвитку 00Н, інших міжна­родних організаціях та програмах з питань екології, здійснює конт­роль за виконанням міжнародних конвенцій та угод з цих питань;
31) здійснює у межах, визначених законодавством України, функції з управління майном підприємств, установ і організацій, що перебувають у загальнодержавній власності і належать до сфери уп­равління Міністерства;
32) розробляє і подає Мінфіну України з необхідними розрахун­ками і обгрунтуваннями проекти бюджету органів Мінекобезпеки України, здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних асигнувань, складає і подає в установленому порядку звітність;
33) здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
З метою організації та здійснення державного контролю у га­лузі охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки у Міністерстві діють Державна екологічна інспекція та Головна державна інспекція з на­гляду за ядерною безпекою. Положення про ці інспекції затверджує Кабінет Міністрів України.
У структурі центрального апарату Мінекобезпеки України утво­рюється Адміністрація ядерного регулювання, яка здійснює функції органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. По­ложення про неї затверджує Міністр.
Для забезпечення державного управління територіями та об'єк­тами природно-заповідного фонду, реалізації Програми перспектив­ного розвитку заповідної справи в Україні у Міністерстві діє Головне управління національних природних парків і заповідної справи. Положення про Головне управління затверджує Кабінет Міністрів України.
Мінекобезпеки України є юридичною особою, має самостій­ний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Міністерство охорони здоров’я України
Діяльність цього органу надвідомчого управління в галузі екології регулюється Положенням про Міністерство охорони здоров’я ( затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р.)
Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Міністерство реалізує державну політику в галузі охорони здо­ров'я, координує діяльність національної служби охорони здоров'я по збереженню і зміцненню здоров'я громадян на основі розвитку профілактики захворювань і формування здорового способу життя, організації висококваліфікованої медичної допомоги населенню.
У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законо­давства України і здійснює систематичний контроль за їх виконан­ням.
МОЗ узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його удосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
МОЗ відповідно до покладених на нього завдань:
1. забезпечує реалізацію державної політики щодо охорони здо­ров'я, розробляє проекти відповідних державних програм на перс­пективу, вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про їх фінансове забезпечення;
2. організовує вивчення впливу навколишнього природного сере­довища на здоров'я людини, розробляє заходи, спрямовані на недо­пущення шкідливого впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я людини, бере участь у визначенні напрямів та прове­денні разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, Радою Міністрів Республіки Крим, обласними. Київ­ською та Севастопольською міськими державними адміністраціями роботи з метою запобігання хворобам, зниження захворюваності, інвалідності та смертності;
3. погоджує стандарти, технічні умови, іншу нормативно-технічну документацію на харчові продукти, питну воду, нові хімічні речовини, промислові вироби, полімерні і синтетичні ма­теріали, а також введення нових технологічних процесів, устатку­вання, приладів, які можуть шкідливо впливати на здоров'я; дає дозвіл на застосування нових хімічних речовин, засобів і методів для виробництва і обробки продуктів харчування, а також використання стимуляторів росту рослин і тварин, хімічних засобів захисту рос­лин;
4. вносить пропозиції щодо заборони або тимчасового припинен­ня експлуатації діючих об'єктів, які можуть завдати шкоди здоров'ю людей викидами, відходами або покидьками, а також будівництва об'єктів у разі відхилення від затверджених проектів, порушення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм і правил; погоджує відведення земельних ділянок під будівництво і проекти розміщення, будівництва, реконструкції, технічного переобладнан­ня підприємств, будівель, споруд.
ОРГАНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПОРЕСУРСОВОГО УПРАВЛІННЯ
До таких органів відносяться: Держкомзем, Держкомгеології, Держводгосп, Держкомлісгосп, Держрибгосп, Держкомгідромет, Державний комітет України по нагляду з охорони праці. Кожен зних «завідує» окремими природними ресурсами , здійснює управління і нагляд в чітко визначеній області правовідносин в галузі екології.
Розглянемо окремі з цих органів.
Державний комітет України по геології і використанню надр
Правове регулювання діяльності цього комітету здійснюється Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, де­кретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів Ук­раїни, Положенням про Державний комітет України по геології і використанню надр (затв. Постановою Кабміну від 1 квітня 1996р).
Державний комітет по геології і використанню надр ( Держкомгеології ) є центральним оганом державної виконавчої влади , підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Держкомгеології реалізує державну політику у галузі геології і розвідки надр, сприяє структурній перебудові економіки країни, ор­ганізує і координує проведення робіт з геологічного вивчення і ви­користання надр.
. Основними завданнями Держкомгеології є:
організація планомірного геологічного вивчення надр, визначен­ня потреб народного господарства в мінеральній сировині та послу­гах, пов'язаних з вивченням та використанням надр;
здійснення єдиної науково-технічної політики у галузі геології і розвідки надр на основі державних комплексних цільових програм, міжгалузевих і гаолузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.
облік розвіданих родовищ корисних копалин та приймання ре­зультатів геологічних досліджень, створення державного фонду родовищ корисних копалин і разом з Держнаглядохоронпраці — державного фонду надр;
складання державного балансу запасів корисних копалин, комп­лектування та розпорядження геологічною інформацією;
державний контроль за повнотою та якістю геологічного вивчен­ня надр;
організація і забезпечення наукових досліджень у сфері геоло­гічного вивчення і використання надр та розвиток зовнішніх науко­во-технічних зв'язків.
Держкомгеології відповідно до покладених на нього завдань:
1) розробляє на основі державних програм цільові програми пер­спективного розвитку геологорозвідувальних і галузевих науково-дослідних робіт та геологорозвідувальної техніки, визначає заходи щодо їх виконання;
здійснює функції державного замовника на проведення геоло­горозвідувальних робіт;
прогнозує та визначає разом з іншими органами державної виконавчої влади потреби суспільного виробництва в мінерально-си­ровинних і паливно-енергетичних ресурсах, геологічних послугах;
організує і координує планомірне геологічне, геофізичне, гео­хімічне, гідрогеологічне, інженерно-геологічне, еколого-геологічне, космоаерогеологічне вивчення та відповідне картографування тери­торії України;
реалізує державну стратегію розвитку галузі;
регулює за допомогою економічних важелів роботу підпри­ємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;
веде державний облік родовищ, запасів і проявів корисних
здійснює контроль за дотриманням методик робіт з геологіч­ного вивчення надр, що виконуються підприємствами і органі­заціями незалежно від форм власності;
організує перевірку обгрунтованості, ефективності та якості проектних рішень гірнодобувних підприємств щодо використання розвіданих запасів родовищ корисних копалин;
розробляє методичні прийоми та правила проведення пошу­ків, розвідки та оцінки запасів родовищ і прогнозних ресурсів ко­рисних копалин;
готує разом з Мінекономіки та Мінфіном пропозиції про включення корисних копалин до переліків корисних копалин за­гальнодержавного та місцевого значення;
бере участь у підготовці пропозицій щодо встановлення квот на видобуток окремих видів корисних копалин;
розробляє і затверджує нормативні документи з планування, фінансування, проектування і визначення кошторисної вартості ге­ологорозвідувальних робіт, які є обов'язковими для всіх підприємств, що виконують геологорозвідувальні роботи за рахунок державного бюджету;
організує та проводить у випадках, передбачених законодав­ством, конкурси (тендери) з надання надр у користування;
бере участь у передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння;
здійснює спостереження за підземними водами з оцінкою їх ресурсів, за ендогенними та екзогенними процесами, проводить дер­жавне еколого-геологічне картографування території України для оцінки стану геологічного середовища та його змін під впливом гос­подарської діяльності;
бере участь у розробленні та реалізації міжвідомчих програм геологічних та еколого-геологічних досліджень, підготовці необхід­них даних для прогнозування землетрусів, вивченні небезпечних геологічних процесів;
готує пропозиції щодо створення нових виробництв і лік­відації застарілих, діяльність яких пов'язана з проведенням геоло­горозвідувальних робіт та розробкою родовищ корисних копалин, координує та погоджує їх із заінтересованими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади;
складає макроекономічні та міжгалузеві баланси;
вносить у встановленому порядку пропозиції щодо змін умов функціонування галузі, зокрема стосовно оподаткування, одержан­ня пільгових кредитів, визначення особливостей приватизації та де­монополізації підприємств;
бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної полі­тики, як у цілому, так і за відповідними напрямами (демонополі­зація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне регулюван­ня, застосування антимонопольного законодавства);
контролює дотримання екологічних вимог у виробництві та умов праці на підприємствах, що виконують геологорозвідувальні роботи;
готує пропозиції та матеріали до переговорів про укладання галузевої угоди і здійснює нагляд за її виконанням;
здійснює в межах повноважень, визначених законодавством, функції з управління майном підприємств, що належать до сфери управління Комітету;
організує розробку родовищ корисних копалин розвідуваль­но-експлуатацітроль за їх виконан­ням.
МОЗ узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його удосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
МОЗ відповідно до покладених на нього завдань:
1. забезпечує реалізацію державної політики щодо охорони здо­ров'я, розробляє проекти відповідних державних програм на перс­пективу, вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про їх фінансове забезпечення;
2. організовує вивчення впливу навколишнього природного сере­довища на здоров'я людини, розробляє заходи, спрямовані на недо­пущення шкідливого впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я людини, бере участь у визначенні напрямів та прове­денні разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, Радою Міністрів Республіки Крим, обласними. Київ­ською та Севастопольською міськими державними адміністраціями роботи з метою запобігання хворобам, зниження захворюваності, інвалідності та смертності;
3. погоджує стандарти, технічні умови, іншу нормативно-технічну документацію на харчові продукти, питну воду, нові хімічні речовини, промислові вироби, полімерні і синтетичні ма­теріали, а також введення нових технологічних процесів, устатку­вання, приладів, які можуть шкідливо впливати на здоров'я; дає дозвіл на застосування нових хімічних речовин, засобів і методів для виробництва і обробки продуктів харчування, а також використання стимуляторів росту рослин і тварин, хімічних засобів захисту рос­лин;
4. вносить пропозиції щодо заборони або тимчасового припинен­ня експлуатації діючих об'єктів, які можуть завдати шкоди здоров'ю людей викидами, відходами або покидьками, а також будівництва об'єктів у разі відхилення від затверджених проектів, порушення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм і правил; погоджує відведення земельних ділянок під будівництво і проекти розміщення, будівництва, реконструкції, технічного переобладнан­ня підприємств, будівель, споруд.
ОРГАНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПОРЕСУРСОВОГО УПРАВЛІННЯ
До таких органів відносяться: Держкомзем, Держкомгеології, Держводгосп, Держкомлісгосп, Держрибгосп, Держкомгідромет, Державний комітет України по нагляду з охорони праці. Кожен зних «завідує» окремими природними ресурсами , здійснює управління і нагляд в чітко визначеній області правовідносин в галузі екології.
Розглянемо окремі з цих органів.
Державний комітет України по геології і використанню надр
Правове регулювання діяльності цього комітету здійснюється Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, де­кретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів Ук­раїни, Положенням про Державний комітет України по геології і використанню надр (затв. Постановою Кабміну від 1 квітня 1996р).
Державний комітет по геології і використанню надр ( Держкомгеології ) є центральним оганом державної виконавчої влади , підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Держкомгеології реалізує державну політику у галузі геології і розвідки надр, сприяє структурній перебудові економіки країни, ор­ганізує і координує проведення робіт з геологічного вивчення і ви­користання надр.
. Основними завданнями Держкомгеології є:
організація планомірного геологічного вивчення надр, визначен­ня потреб народного господарства в мінеральній сировині та послу­гах, пов'язаних з вивченням та використанням надр;
здійснення єдиної науково-технічної політики у галузі геології і розвідки надр на основі державних комплексних цільових програм, міжгалузевих і гаолузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.
облік розвіданих родовищ корисних копалин та приймання ре­зультатів геологічних досліджень, створення державного фонду родовищ корисних копалин і разом з Держнаглядохоронпраці — державного фонду надр;
складання державного балансу запасів корисних копалин, комп­лектування та розпорядження геологічною інформацією;
державний контроль за повнотою та якістю геологічного вивчен­ня надр;
організація і забезпечення наукових досліджень у сфері геоло­гічного вивчення і використання надр та розвиток зовнішніх науко­во-технічних зв'язків.
Держкомгеології відповідно до покладених на нього завдань:
1) розробляє на основі державних програм цільові програми пер­спективного розвитку геологорозвідувальних і галузевих науково-дослідних робіт та геологорозвідувальної техніки, визначає заходи щодо їх виконання;
здійснює функції державного замовника на проведення геоло­горозвідувальних робіт;
прогнозує та визначає разом з іншими органами державної виконавчої влади потреби суспільного виробництва в мінерально-си­ровинних і паливно-енергетичних ресурсах, геологічних послугах;
організує і координує планомірне геологічне, геофізичне, гео­хімічне, гідрогеологічне, інженерно-геологічне, еколого-геологічне, космоаерогеологічне вивчення та відповідне картографування тери­торії України;
реалізує державну стратегію розвитку галузі;
регулює за допомогою економічних важелів роботу підпри­ємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;
веде державний облік родовищ, запасів і проявів корисних
здійснює контроль за дотриманням методик робіт з геологіч­ного вивчення надр, що виконуються підприємствами і органі­заціями незалежно від форм власності;
організує перевірку обгрунтованості, ефективності та якості проектних рішень гірнодобувних підприємств щодо використання розвіданих запасів родовищ корисних копалин;
розробляє методичні прийоми та правила проведення пошу­ків, розвідки та оцінки запасів родовищ і прогнозних ресурсів ко­рисних копалин;
готує разом з Мінекономіки та Мінфіном пропозиції про включення корисних копалин до переліків корисних копалин за­гальнодержавного та місцевого значення;
бере участь у підготовці пропозицій щодо встановлення квот на видобуток окремих видів корисних копалин;
розробляє і затверджує нормативні документи з планування, фінансування, проектування і визначення кошторисної вартості ге­ологорозвідувальних робіт, які є обов'язковими для всіх підприємств, що виконують геологорозвідувальні роботи за рахунок державного бюджету;
організує та проводить у випадках, передбачених законодав­ством, конкурси (тендери) з надання надр у користування;
бере участь у передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння;
здійснює спостереження за підземними водами з оцінкою їх ресурсів, за ендогенними та екзогенними процесами, проводить дер­жавне еколого-геологічне картографування території України для оцінки стану геологічного середовища та його змін під впливом гос­подарської діяльності;
бере участь у розробленні та реалізації міжвідомчих програм геологічних та еколого-геологічних досліджень, підготовці необхід­них даних для прогнозування землетрусів, вивченні небезпечних геологічних процесів;
готує пропозиції щодо створення нових виробництв і лік­відації застарілих, діяльність яких пов'язана з проведенням геоло­горозвідувальних робіт та розробкою родовищ корисних копалин, координує та погоджує їх із заінтересованими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади;
складає макроекономічні та міжгалузеві баланси;
вносить у встановленому порядку пропозиції щодо змін умов функціонування галузі, зокрема стосовно оподаткування, одержан­ня пільгових кредитів, визначення особливостей приватизації та де­монополізації підприємств;
бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної полі­тики, як у цілому, так і за відповідними напрямами (демонополі­зація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне регулюван­ня, застосування антимонопольного законодавства);
контролює дотримання екологічних вимог у виробництві та умов праці на підприємствах, що виконують геологорозвідувальні роботи;
готує пропозиції та матеріали до переговорів про укладання галузевої угоди і здійснює нагляд за її виконанням;
здійснює в межах повноважень, визначених законодавством, функції з управління майном підприємств, що належать до сфери управління Комітету;
організує розробку родовищ корисних копалин розвідуваль­но-експлуатаційними підприємствами, включаючи дослідно-про­мислову експлуатацію;
забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Комітету, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;
видає матеріали стосовно державних балансів запасів усіх видів корисних копалин, огляди і збірники "Мінеральні ресурси Ук­раїни", інші методичні матеріали;
Комітет у разі потреби видає разом з іншими центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місце­вого самоврядування та представницькими органами спільні акти, створює разом з обласними державними адміністраціями геологічні підрозділи для раціонального вивчення надр і використання корис­них копалин, які утримуються за рахунок коштів,





Новые рефераты
Юридична відповідальність за порушення екологічного права
Черговість задоволення вимог кредиторів. Мирова угода
Цивільне право в Україні за радянських часів. Цивільний кодекс УРСР 1963 р
Функції і принципи Конституції України
Фонд державного майна України
Фінансове право України
Установчі документи підприємства
Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні та створення нового Цивільного кодексу України
Сутність юридичної особи
Судова система України



 


Рефераты на русском языке · Рефераты на украинском языке · Видео уроки
© Copyright MirReferatov.com.ua 2008

Поддержка и раскрутка сайта