Рефераты по Психологія

Теорія особистості

Скачать реферат

В.Джеме – видатний американський психолог. Який із перших почав розробляти проблему особистості на науковій основі. Під впливом його теорії формувалися подальші концепт особистості, зокрема американська переонологія, різні напрями психології, що досліджували “образ себе”, самооцінку”, особистості.

Особистість є об’єктом вивчення різних наук – філософії, соціології, біології, педагогіки, психології.

Категорія особистості посідає в сучасних наукових дослідженням і в суспільній із центральних місць. Завдяки категорії особистості постають можливості для цілісного підходу, системою аналізу та синтезу психічних функцій, процесів, станів, властивостей людини.

Аналіз особистості має включати:

Складові елементи, почуття та емоції; учинки, що спричинені цими елементами.

Складові системи особистості можуть бути розподілені на 3 класи: фізична особистість, соціальна особистість і духовна.

Фізична – містить тілесну організацію, одяг. Батька й матері, жінку і дітей.

Соціальна – визначається належністю людини до людського роду і визнанням цього іншими людьми.

Духовна – об’єднання і станів свідомості, конкретних духовних здібностей і якостей людини. Почуття та емоції характеризують особистість з боку її самооцінки, яка буває 2 видів: самовдоволення і невдоволення собою, за чим стоять 2 протилежних класи почуттів, що пов’язані з успіхом або не успіхом або сприятливим або не сприятливим становищем у суспільстві.

З учинкового боку особистість характеризують піклування про себе і самозбереження за саме: піклування про фізичну особистість, соціальну та духовну.

Окремі сторони особистості стикаються, суперечать одній. Самовдоволення особистості в житті зумовлене тим, як співвідносяться між собою. Реалізовані та колекційні здібності.

Є формула

Самоповага =

За цією формулою відмова від домагань дає особистості таке ж бажане полегшення, як і ї здійсненні й досягнення успіху. Самопочуття людини залежить від самої особистості, її успіхів та домагань.

Особистість, за його визначенням – це динамічна організація особливих мотиваційних систем, звичок, установок, які визначають унікальність його взаємодії з середовищем. Постійний розвиток особистості є основною формою її існування.

Кожній особистості притаманні головні, кардинальні і другорядні риси незвичайні люди характеризують наявністю домінуючої, центральної риси. УК звичайних людей таких рис може бути кілька.

Здоровій особистості за Г.Олпортом властиві такі риси, як активна позиція відносно дійсності: доступність бачити події власного життя таким, яким вони є не застосовуючи психологічного занепаду, самопізнання.

Особистість конкретної людини характеризується певною системою рис –мотивів, або трайтів, яка визначає її поведінку та розвиток.

Особистість – це реальний індивід, жива, діюча людина, яка є носієм суспільних стосунків. Особистість неможлива без психіки, без свідомості.

Усі психічні явища і процеси органічно вплітаються в цілісне життя особистості, оскільки основна їхня життєва форма полягає в регуляції діяльності людей.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Психологія Л.Ю. Трофімов. Київ видавництво “Либідь”, 2001 р.

Шостюк В.І. Природа наших відчуттів. Москва, 1983 р.

Акаєв Б.Г. Теорія відчуттів Ленінград, 1961 р.

Хрестоматія по відчуттю і сприйманню. Москва 1975 р.

Пізнавальні процеси: відчуття. Сприймання. Москва, 1982 р.