Рефераты по Українська література

Ярослав Івашкевич

Скачать реферат

Ярослав Івашкевич (1894 — 1980) народився в Україні, в місті

Кальнику (тоді Київська губернія, тепер Вінницька об­ласть), жив у Єлисаветграді (нині Кіровоград), навчався у Києві — в гімназії, університеті (1912 — 1916), в консерваторії, а згодом працював керівником літера­турної частини київського польського театру «Студії». Поезія Ярослава Івашкевича відома київськими мо­тивами, де пам'ятки старовини відіграють значну роль. Архітектура («Блакитний палац»), історія стародавньої української столиці спонукають його до туги за дитин­ством, юністю, землею, де поховані батьки, за тим, що він втратив назавжди.

Ярославові дочки

Далеко їм їхать! Взявши

Свічки, вирушають: Анна -

В Париж. Настасья — до угрів.

В Норвегію — Лизавета.

Спинилися на порозі,

Дивляться пильно й відчайно.

Батьки кажуть в світ їм їхать:

— Києве зельний, прощай-но! —

А з протилежного муру,

Де вгнулася арка строката,

За ними спідлоба стежать

Проникливі очі брата.

Київ — то «палац Растреллі» та «Ярославові дочки», тобто те, до чого «треба підноситися, підтягати себе». Ярослав Івашкевич мимоволі звертався до великого міс­та, бо воно, як ті «проникливі очі брата», стежить за тими, кого виплекало.

Як бачимо, яскравий феномен Києва не може залишити байдужим нікого. Якщо корені ро­доводу людини сягають в українську землю, її бенте­жить прапам'ять цього святого для кожного україн­ця міста.