Рефераты
Видео уроки
ВУЗы Украины
|
Мир Рефератов
Отзывы о ВУЗах Каталог одежды Клиники Киева |
Рефераты по Українська моваРеферат Будова словаРЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Плекаймо слово! Учениці 10-А класу Десятниченко Анни Дмитрівни ТРУШКИ-2004 План 1. Зміна змісту тексту 2. Вживання схожих слів 3. Правильність словосполучень 4. Вживання прийменників 5. Заміна слів у реченні схожими словами * * * Запитання. Чи зміниться зміст речення, якщо замість слова ставлення вжити відношення? Відповідь. Слово відношення вживається в науковій мові, найчастіше - у математиці, для вираження різного роду зв'язку між двома величинами: геометричне відношення, арифметичне відношення. У лінгвістиці використовуються поняття: граматичні відношення слів, синтаксичні відношення. Золоте відношення - термін в архітектурі, що позначає певне співвідношення розмірів частин будівлі. Відношення може вживатись як синонім до слів (залежно від контексту) стосунок, причетність: "Режисер фільму мав певне відношення до нового творчого об'єднання" - "Режисер фільму мав певний стосунок до нового творчого об'єднання"; "До справи з журналом староста класу не був причетний", "Чи має він яке відношення до скарбу?" (О.Донченко); "Почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення". (Ю.Шовкопляс). Слово відношення (з прийменником по) у значенні прийменника, що вказує напрям дії ("Оця ваша незрозуміла настороженість по відношенню до мене" - А.Головко), часто буває доцільно замінити словами щодо, до ("...настороженість щодо мене"). Відношення вживають паралельно з іншими лексемами, коли треба підкреслити якийсь аспект, план розгляду, бік справи або явища, певний погляд: "У цьому відношенні ви маєте рацію". Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимсь, вияв думки про когось або щось, вживають слово ставлення, а не відношення ("Усім подобалося ставлення нового директора до членів колективу"). Розглянемо такий приклад: "Прошу написати про своє ставлення до нової раціоналізаторської пропозиції групи інженерів вашого відділу". Якщо тут замість ставлення вжити слово відношення, зміст буде викривлений: вийде, що автор листа цікавиться не тим, як оцінює працівник відділу пропозицію своїх колег, а тим, чи має він якийсь стосунок до підготовки цієї пропозиції. "Хто той Юрчик? Ворог чи приятель? Помогти хоче чи продати? Але пригадала заступництво Юрчика, пригадала вороже відношення його до Марусяка - вже ж не став би Юрчик вислужуватися перед молодиком" (Г.Хоткевич); "Щось рідне, братерське, батьківське вона відчула у відношенні до Суворого" (О.Досвітній) - у цих прикладах замість "відношення" з погляду сучасної стилістичної норми правильніше було б сказати ставлення ("вороже ставлення його до Марусяка"; "у ставленні до Суворого"). * * * Запитання. У деяких словниках слово гама подано у двох написаннях: гама і гамма. Як це розуміти? Відповідь. Гама - музичний термін, що означає послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави (наприклад: "З ранку до вечора дівчина грала гами").У переносному значенні гама - послідовний ряд якихось однорідних, але відмінних одне від одного предметів, явищ; послідовна зміна якихось явищ (наприклад: гама барв, гама настроїв). Гамма - назва третьої літери грецького алфавіту. Вона є складовою частиною ряду термінів - гамма-проміння, гамма-спектр, гамма-функція та ін. Отже, гама і як музичний термін, і в переносному значенні пишеться з одним м, гамма — назва грецької літери - з двома. Наприклад: "Сучасний звуковий, кольоровий, широкоформатний фільм поєднує в собі не тільки кольорову й музичну гаму, а й чарівність слова, виразність і драматургічність театру" (3 журн.); "Тичина - поет абсолютного музикального слуху. Чарівна мелодійність і яскравий колорит української мові/ проявилися в його поезії воістину могутньою сі/лою і сяють у ній всією багатобарвною гамою"; "У ряді районів виявлені з літака зони підвищеної гамма-активності одночасно з цікавими об'єктами для розвідування в їх межах родовищ поліметалічних руд і рідкісних елементів"; "Сучасна астрономія має можливості вивчати широкий спектр електромагнітного випромінювання небесних світил - від найкоротших, так званих гамма-променів, до радіохвиль будь-якої довжини" (3 журн.). * * * Запитання. В українській мові є чимало слів, до складу яких входить приголосний звук : ходжу, раджу, стверджую. Чим же пояснити, що у вірші П.Тичини "Я утверждаюсь" в останньому слові вжито сполучення приголосних ? Відповідь. Звукосполучення - одна з фонетичних особливостей старослов'янізмів. Деякі слова старослов'янського походження поширені в усіх жанрах сучасної української літературної мови і є стилістично нейтральними, наприклад: учитель, буква, істина, трудящий тощо. Але дуже часто старослов'янізми в сучасній українській мові виконують стилістичну функцію. У творах художньої літератури із стилістичною метою вони вживаються в основному у двох планах: у позитивному (для надання відтінку врочистості тому, що змальовується, для підкреслення характеристики позитивних вчинків, в описах картин природи) і в негативному (для створення відтінку іронії, сарказму, для поглиблення негативної характеристики описуваного). Крім того, стилістичне вживання старослов'янізмів може використовуватися для соціальної характеристики персонажів. У творі П.Тичини слово утверждаюсь виступає саме у високому, врочистому плані. Вживання його після звичайного для сучасної української мови, однакового за значенням з ним слова стверджуюсь ("Я стверджуюсь, я утверждаюсь") сприяє посиленню емоційності, створенню піднесеності. Недаремно автор виніс слово утверждаюсь у заголовок. Це патріотично-оптимістичний лейтмотив твору. * * * Запитання. Чи є помилка в реченні: "Найбільш дотепнішим був хлопчик в окулярах"? . Відповідь. Тут неправильно утворено ступінь порівняння прикметника дотепний. Найвищий ступінь порівняння прикметника має дві форми: просту (синтетичну) і складену (аналітичну). Перша з них утворюється додаванням префікса най до форми вищого ступеня: най- + дотепний - найдотепніший, друга - додаванням слів найбільш або найменш до звичайного прикметника: найбільш + дотепний. У наведеному реченні слово найбільш помилково вжите не із звичайним прикметником, а з прикметником у формі вищого ступеня порівняння. Правильно слід написали так: "Найдотепнішим був хлопчик в окулярах" або "Найбільш дотепним був хлопчик в окулярах". * * * Запитання. Яке з двох дієслів - наполягати і настоювати - вживається частіше? Відповідь. Дієслова наполягати і настоювати синонімічні, обидва поширені в літературній мові. Порівняйте: "наполегливо добиватися від когось чогось" — І ...Старий воєвода з Острога уперто наполягав на тому, що Косинського ніяк не можна впускати до Костянтинова" (І.Ле); "Виявилося, що краєзнавча експедиція в тайгу, в глухі лісові нетрі, потребує багато вантажу. Павлусь настоював на тому, що без коня воїни не витримають" (О.Донченко); "Далі не підемо, - озвався дівочий голос, а хлоп'ячий завзято настоював: "Якщо кататися, то з самої вершини, щоб аж дух захоплювало" (А.Шиян). Проте з погляду сучасної норми краще вживати слово наполягати. * * * Запитання. Як правильно "запалення легень" чи "запалення легенів"? Відповідь. Іменник легеня належить до І відміни і 3 огляду на це в родовому відмінку множини має закінчуватися на чисту основу (легень): "Неабияку роль відіграють і дихальні вправи, завдяки яким із легень виходить застійне повітря"; "Дихальна поверхня легень у 75-78 разів перевищує поверхню нашого тіла"; "Від погляду його не втаїлися ні сліди захворювання в одній з легень, перенесеного в дитинстві, ні шрам на нозі, ні нинішні болячки..." (З журн.). Проте останнім часом поширився варіант із закінченням, властивим іменникам чоловічого роду, -легенів. Хоча можна сказати і "запалення легень", і "запалення легенів". * * * Запитання. Який прийменник - у чи в - слід уживати у сполученні зі словом година, визначаючи час (наприклад: " |